Соціологія як наука - Шпаргалка

бесплатно 0
4.5 36
Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства. Обґрунтування О. Контом необхідності науки про суспільство. Основні ознаки і типологія суспільств. Сутність та роль соціальних технологій в управлінні соціальними процесами.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
В широкому розумінні соціум є суспільство “тут і тепер”, і чим більше соціумів, тим складніше між ними відносини. Специфіка соціології серед інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає суспільство під особливим кутом зору - крізь призму соціальних процесів та відносин, які становлять основний зміст соціальної реальності. Соціологія вивчає соціальну сферу життя суспільства - область соціальних відносин як відносин між більш чи менш широкими спільнотами людей та самим людьми, що є частинами тих спільнот. У центрі соціального життя - взаємодія людей, а індивід і група - сукупність соціальних звязків, що породжують складні соціальні структури: особистість, індивід, суспільство, культура, держава, право, мораль, наука, мистецтво, родина тощо. Соціальне - це сукупність тих чи інших властивостей, особливостей суспільних відносин, інтегрованих індивідами або спільностями в процесі спільної діяльності в конкретних умовах, що виявляється у їхніх взаємовідносинах, у ставленні їх до свого становища в суспільстві, до явищ та процесів суспільного життя.Під структурою соціологічного знання розуміють систему взаємоповязаних уявлень, понять, поглядів, теорій соціальних процесів різних рівнів (чи то життєдіяльність окремих людей, соціальних груп чи суспільства в цілому). Має трьохрівневу структуру: 1 рівень - теоретична соціологія; 2 - спеціальні соціологічні теорії (соціологія середнього рівня); 3 - емпірічні соціологічні дослідження. Теоретична соціологія - основну увагу концентрує на вивченні фундаментальних наукових проблем, повязаних з формуваннями знання про соціальну дійсність, описуванням, поясненням і розумінням процесів соціального розвитку, розробкою концептуальних основ соціології, методології та методів соціологічного дослідження.Кожна наука, виділяє для себе особливу область пізнання, виробляє і свій, специфічний метод дослідження, яким вона користується поряд із загальнонауковими методами, властивими й іншим наукам. Якщо визначення предмета соціології дозволяє одержати відповідь на питання, що вивчає ця наука, то характеристика її методу покликана дати загальне розуміння того, як, яким чином соціологія підходить до вивчення суспільства. Специфіка методу соціології визначається насамперед особливостями предмета даної науки. У найбільш загальному вигляді можна виділити в соціології три головні умови реалізації вимог наукової методології: 1) принцип емпіризму - використання емпіричних процедур з метою встановлення обєктивної достовірності одержаних у дослідженнях фактів та узагальнень; 3) цілісна нейтральність соціології, незалежність її від будь-яких заангажованих установ, які, за звичай, пропонують різні класи і партії в суспільстві.Маючи обєктом вивчення суспільство, соціологія виявляє у звязках, відносинах між людьми багато загально необхідного, незмінного, стійкого, повторюваного. Такі звязки та відношення, переважно, причиново-наслідкового характеру, дістали назву закономірних, а в науці позначаються поняттям "соціальний закон". На думку вчених, соціальні закони слід розглядати як обєктивні правила, основу яких становлять інтереси, мотиви, прагнення людей до задоволення власних потреб у поліпшенні умов існування, у безпеці, у визнанні оточення, у самовираженні й самопізнанні. Тож учені доходять висновку, що в дійсності соціальні закони не є раз і назавжди даними, абсолютно незмінними; вони охоплюють, фіксують певні тенденції ймовірного звязку. Найбільш поширеною в сучасній соціології є думка, згідно з якою виокремлюють пять груп законів: • закони, що констатують співіснування соціальних явищ (наприклад, якщо має місце ринкова економіка, то наявна соціальна диференціація);• закони, що встановлюють тенденції ймовірного звязку (приміром, упровадження інформаційних технологій вимагає структурної перебудови економіки);• закони функціональні, що встановлюють звязки між основними елементами соціального обєкта (наприклад, демократичний політичний режим зумовлює політичний і економічний плюралізм);• закони, що фіксують причиновий звязок між соціальними явищами (наприклад, високоаномічне суспільство спричиняє тенденцію до зростання злочинності в суспільстві); • закони, котрі стверджують можливість або ймовірність звязків між соціальними явищами (наприклад, рівень злочинності в суспільстві є змінним і коливається разом з економічними циклами).Здобуваючи і накопичуючи знання про закони і закономірності функціонування і розвитку історично визначених соціальних систем, про різні сфери суспільного життя, всі його складові частини соціологія тим самим реалізує пізнавальну функцію. · Просвітницька (яка описує соціальне життя загалом, інформує людей про загальні риси, розвитку суспільства, сприяючи формуванню цілісного уявлення про суспільство як соціальний феномен). Органічно вписуючись у систему наукового знання, соціологія вже з моменту свого народження посіла чільне місце серед загалу інших наук.

План
Зміст

Тема 1. Вступ до соціології

1. Соціологія як наука. Обєкт та предмет соціології

2. Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії

3. Структура соціологічного знання

4. Методи соціології

5. Сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозвязок

6. Соціальні закони, їх класифікація

7. Основні функції соціології

8. Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство

9. Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства

Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології

1. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми

2. Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки

3. Розвиток соціології в період середньовіччя

4. Передумови появи соціології як самостійної науки

5. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки

6. О.Конт - засновник соціології. Обґрунтування О.Контом необхідності науки про суспільство

7. Позитивістська соціологія О. Конта

8. Зміст “статики” та “динаміки” контівської соціології

9. Еволюціоністська соціологія Г.Спенсера

10. Вчення Г.Спенсера про соціальні інститути

11. Марксистська соціологія, її особливості

12. Розвиток соціології Е.Дюркгеймом

13. Проблема соціальної солідарності за Е.Дюркгеймом

14. Теорія П.Сорокіна

15. Порівняльний аналіз концепції “економічної людини” Ф. Тейлора і “соціальної” Мейо

16. Соціологічна концепція самогубства Е.Дюркгейма

17. Розуміюча соціологія М.Вебера

18. Політична теорія М.Вебера

19. Емпірична соціологія, зміст основних етапів її розвитку

20. П.Сорокін - видатний соціолог ХХ століття

21. Структурний функціоналізм Т.Парсонса

22. Основні напрями сучасної соціології

23. Витоки української соціології, їх характерні риси

24. Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні

25. Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова

26. Соціологія радянського періоду та її криза

27. Роль М.Грушевського у розвитку соціології

28. Проблеми розвитку сучасної української соціології

29. Соціологія В. Парето

30. Соціологія В. Липинського

Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура

1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище

2. Основні ознаки суспільства і типологія суспільств

3. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства

4. Особливості розвитку сучасного українського суспільства

5. Основні теоретико-методологічні підходи до вивчення суспільства

6. Соціальна структура суспільства, її складові

7. Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп

8. Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури

9. Поняття соціального інституту, його види

10. Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства

11. Інституціалізація, її ознаки (навести приклади)

12. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії

13. Політика як соціальний інститут, його функції

14. Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій

15. ЗМІ як соціальний інститут, його функції

16. Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації

17. Сутність теорії соціальної стратифікації

18. Історичні типи стратифікації

19. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації

20. Соціальна нерівність як основа стратифікації

21. Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації

22. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства

23. Соціальна мобільність та її види

24. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні

25. Трансформація соціальної структури українського суспільства

Тема 4. Особистість у системі соціальних звязків

1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”

2. Особистість як обєкт і субєкт соціальних відносин

3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві

4. Соціологічна структура особистості

5. Соціальний статус та соціальні ролі особистості

6. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин

7. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві

8. Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”

9. Типологія особистості в соціології

10. Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система

11. Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей

Тема 5. Соціологія культури

1. Соціальна сутність культури

2. Обєкт та предмет соціології культури

3. Основні функції культури

4. Структурні елементи та форми вияву культури

5. Організаційна культура, її елементи

6. Менталітет як один із впливових елементів культури

7. Норми та цінності як структурні елементи культури

8. Система цінностей сучасної молодої людини

9. Особливості розвитку національної культури на рубежі ХХ-ХХІ ст

10. Проблеми відродження національної культури в Україні

Тема 6. Соціологія конфлікту

1. Конфлікт як соціальне явище

2. Становлення та розвиток соціології конфлікту

3. Структура соціального конфлікту

4. Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки

5. Обєктивні та субєктивні причини соціальних конфліктів

6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розвязання

7. Типологія конфліктів

8. Основні шляхи та механізми розвязання конфліктів

9. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві

Тема 7. Економічна соціологія

1. Обєкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання

2. Взаємозвязок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки

3. Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”

4. Економіка як соціальний інститут, його функції

5. Сутність соціального механізму економічного розвитку

6. Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України

7. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект

8. Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових умовах

Тема 8. Соціологія праці та управління

1. Предмет соціології праці та управління, його складові

2. Особливості соціально-трудових відносин

3. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері

4. Праця як соціальний процес

5. Соціальні функції праці

6. Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці

7. Проблема відчуження праці

8. Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва

9. Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами

10. Управління та самоуправління, їх співвідношення

Тема 9. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень

1. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні

2. Поняття соціологічного дослідження, його завдання

3. Поняття процедури, методології, методики та техніки соціологічного дослідження

4. Види соціологічного дослідження, їх призначення

5. Функції соціологічного дослідження

6. Етапи організації соціологічного дослідження

7. Програма соціологічного дослідження, її структура

8. Поняття проблеми, значення її формулювання та обґрунтування в організації проведення соціологічного дослідження

9. Мета і завдання соціологічного дослідження

10. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види

11. Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”

12. Генеральна та вибіркова сукупність, порядок їх визначення

13. Методи аналізу соціологічних документів

14. Соціологічне спостереження, його види

15. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту

16. Соціологічне опитування, його різновиди

17. Запитання в анкеті, порядок їх формування та види

18. Анкетування, структура анкети

19. Вимоги до анкетера

20. Інтервю, його види

21. Експертиза, її призначення

22. Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції

23. Тестування, його призначення. Види тестів

24. Соціометрія, особливості її застосування

25. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації

26. Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології АН України

Тема 1. Вступ до соціології

1. Соціологія як наука. Обєкт та предмет соціології соціологія суспільство конт соціальний

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?