Соціологія конфлікту - Реферат

Міністерство освіти і науки України Кафедра політології, соціології і праваФакти свідчать про те, що конфлікти грають в житті людей, народів і країн набагато більшу роль, ніж хотілося б самим людям: всі хочуть миру, але кожний прагне до нього по-своєму і внаслідок цього «по-своєму» виникає війна. Якщо в конкурентних процесах суперники просто намагаються випередити один одного, бути кращим, то при конфлікті робляться спроби навязати противнику свою волю, змінити його поведінку або навіть взагалі усунути його. У звязку з цим під конфліктом розуміють спробу досягнення винагороди шляхом підкорення, навязування своєї волі, видалення або навіть знищення противника, прагнучого досягнути тієї ж винагороди. Конфлікти між індивідами частіше за все засновані на емоціях і особистій неприязні, в той час як між груповий конфлікт звичайно носить безликий характер, хоч можливі і спалахи особистої неприязні. Це пояснюється тим, що конфлікт має кумулятивну природу, тобто кожна агресивна дія приводить до дії у відповідь або відплати, причому більш сильному, ніж первинне.Термін «конфлікт» у буквальному перекладі означає «зіткнення». Конфлікт виникає тоді, коли люди починають усвідомлювати, що їхні інтереси, потреби, цілі не можуть бути задоволеними у разі збереження існуючої системи соціальних відносин і починають діяти так, аби змінити ситуацію. В залежності від змісту, характеру та спрямованості таких дій конфлікт може наростати, помякшуватись, або розвязуватись. Отже, конфлікт - це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів субєктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів. Конфлікт має соціальну природу, оскільки учасниками конфлікту завжди є люди, або певні соціальні групи та спільноти.Проблема природи конфліктів, причин та умов їх виникнення, способів попередження та розвязання в усі часи цікавила вчених, філософів, державних та громадських діячів. Перші спроби раціонального осмислення природи соціальних конфліктів належать ще давньогрецьким філософам. Цю думку у середньовіччі розвинув Фома Аквінський, зазначивши, що війни є припустимими у житті суспільств за умови, що їх санкціонує держава. Бекон виступили з різким засудженням соціальних зіткнень і соціальних конфліктів. Гумілевич - один з найвідоміших представників соціального дарвінізму - висував наступні погляди на природу соціальних конфліктів: • конфлікти є сутністю соціального прогресуУзагальнення та зіставлення різних конфліктологічних концепцій свідчить, що кожний конфлікт має деякі спільні складові, до яких зазвичай відносять: субєктів конфлікту; Субєкти конфлікту (конфліктуючі сторони) - це безпосередні учасники конфлікту, які складають основні структурні елементи будь-якого конфлікту, оскільки своїми діями вони породжують сам конфлікт, надають йому того чи іншого змісту та гостроти, визначають його тривалість та зміни. Чітке визначення субєктів конфлікту допомагає зясувати його предмет, спрогнозувати динаміку та можливі варіанти розвязання. можна виділити наступні види конфліктів: 1) між окремими особистостями - міжособистісні; Якщо ж у субєктів конфлікту у попередній період були відсутні будь-які стосунки і вони не мають наміру підтримувати їх у майбутньому, вони мають більш широкий вибір лінії поведінки у конфліктній ситуації. Предмет конфлікту є змістовною характеристикою конфлікту і передбачає зясування його обєкту, тобто того, що саме зосереджує на собі увагу та прагнення учасників конфлікту, і, водночас, протиставляє їх один одному, а, отже, є обєктивною основою виникнення між ними конфліктних відносин.Найбільш загальною причиною соціальних конфліктів є соціальна нерівність, такий розподіл позицій у ієрархічній системі соціальних відносин, який робить неможливим досягнення своїх інтересів та задовольнити свої потреби в доходах, знаннях, інформації тощо, певними особистостями або соціальними групами. Споконвічний розподіл людської спільноти, соціальних груп та колективів на тих, хто керує, приймає рішення і тих, хто вимушений підкорятися і виконувати накази згори, тобто на тих, хто наділений владними повноваженнями, і тих, хто таких повноважень не має, є невичерпним джерелом різноманітних соціальних конфліктів. Людям властиво завищувати свій особистий внесок у загальні результати діяльності, у звязку з чим будь-який розподіл ресурсів на будь-якому рівні може призвести до конфлікту.Аналіз змісту і особливостей протікання соціального конфлікту доцільно провести по трьох основних стадіях: - передконфліктна ситуація; Передконфліктна стадія - це період, в який конфліктуючі сторони оцінюють свої ресурси, перш ніж зважитися на агресивні дії або відступати. До першої групи відносяться дії суперників в конфлікті, що носить відкритий характер. До другої групи відносяться потайні дії суперників в конфлікті. Але найбільш ефективною зміною конфліктної ситуації, що дозволяє погасити конфлікт, вважається усунення причин конфлікту.

Зміст

Вступ

1. Конфлікт як соціальне явище

2. Становлення та розвиток соціології конфлікту

3. Структура соціального конфлікту

4. Функції соціального конфлікту, його позитивні та негативні наслідки

5. Обєктивні та субєктивні причини соціальних конфліктів

6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розвязання

7. Типологія конфліктів

8. Основні шляхи та механізми розвязання конфліктів

9. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві

Висновок

Список використаних джерел