Соціологічно-психологічні теорії управління - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Кафедра державного управління та місцевого самоврядування Виконав слухач магістерської програми зі спеціальності "Державна служба"Наукове управління передбачає свідоме використання влади, матеріальних і людських ресурсів, наукових знань для отримання відповідних результатів. Хронологічно історія такого управління починається з руху, на чолі якого стояла група провідних західних інженерів (кінець XIX - початок XX ст.), які переймалися проблемами підвищення продуктивності праці. Його характеризують впорядкування виробничих організацій, розвиток і використання процедур досягнення цілей, обґрунтування виробничих процесів і операцій, зосередження уваги на виробничих операціях, підвищенні ефективності і контроль над витратами. Найсуттєвіші недоліки цього етапу розвитку управління проявилися в ігноруванні відносин організації з навколишнім середовищем, відмінностей у поглядах менеджерів і виробників, у жорстокості управління, складних умовах праці та високому рівні експлуатації робітників, пануванні авторитарного типу керівництва. Основоположником ранньої системи управління вважають англійського соціаліста-утопіста Роберта Оуена (1771-1856).Виникнення сучасної науки управління відноситься до початку XX в. і повязано з іменами Ф.У. Важливою заслугою цієї школи було положення про те, що управляти можна "науково", спираючи на економічний, технічний і соціальний експеримент, а також на науковий аналіз явищ і фактів управлінського процесу і їхнє узагальнення. Тейлор вважав для робітника найважливішими, тобто надавав перевагу зовнішньому аспекту мотивації. Будучи переконаним у важливості професійного добору, але не маючи певних знань у галузі психології й фізіології, Тейлор був байдужим до психотехнічних способів добору. Психологічною основою концепції наукового управління Тейлора були сучасні йому теорія і практика управління, здійснювані за відчутної політичної та етнопсихологічної розєднаності робітничого класу, масштабних міграційних процесів, значного рівня експлуатації робочої сили, жорсткої конкуренції тощо.Класична чи адміністративна школа в управлінні займає відрізок часу з 1920 по 1950 р. Родоначальником цієї школи вважається Анрі Файоль, французький гірський інженер, видатний менеджер-практик, один з основоположників теорії управління. Метою класичної школи було створення універсальних принципів управління. Заслуга Файоля полягає в тім, що він розділив усі функції управління на загальні, стосовні до будь-якої сфери діяльності, і специфічні, стосовні безпосередньо до управління промисловим підприємством. Вважаючи, що управління насамперед повязане з психологією, він виокремив такі принципи управління, що сприяють зростанню продуктивності праці (серед них чільне місце посідають і психологічні - єдність керівництва, ініціатива та ін.): розподілу праці (впливає на ефективність управління і сприяє розвиткові здібностей працівників організацій); В основі його - твердження, що управління є професією, якої можна навчитися і котра сприяє вдосконаленню як виробничого процесу, організаційних взаємозвязків, так і стилю роботи управлінця, виявляється в новаторстві, намаганні працівників не тільки педантично виконувати свої обовязки і розпорядження керівництва, а й максимально використовувати свої знання, здібності, повноваження.Одним з недоліків школи наукового управління і класичної школи було те, що вони до кінця не усвідомлювали ролі і значення людського фактора, що у кінцевому рахунку є основним елементом ефективності організації. У полі її наукових інтересів були і соціально-психологічні проблеми управління (конфлікти у групах).М. До недоліків школи психології і людських відносин можна віднести ігнорування питань самоврядування і самоорганізації робітників у виробництві, ученими був явно завищений рівень впливу на робітників за допомогою соціально-психологічних методів. Велике місце в дослідженнях учених, що примикають до школи психології і людських відносин, займають проблеми мотивації людей в організації. На думку її автора, російського вченого Олександра Богданова (1873-1928), тектологія покликана розвязувати завдання триєдиної організації - речей, людей та ідей, систематизувавши організаційний досвід людства, повинна озброїти керівників знанням організаційних законів, за якими відбуваються процеси організації в усіх сферах органічного і неорганічного світу: психічних і фізичних комплексах, живій та мертвій природі, дії стихійних сил і свідомій діяльності людей. теорія управління психологія школаЖодна організація, жодне підприємство не може домогтися успіху без управління. Однак управління як вид діяльності і як наука в такому виді, у якому ми маємо його в даний час, зявилося не відразу. Виникнення сучасної науки управління відноситься до початку XX ст. і повязано з іменами Ф.У.

Зміст

Вступ

1. Класична школа наукового управління

2. Школа адміністративного менеджменту

3. Інші теорії управлінської діяльності

Висновки

Список використаної літератури