Соціологічна концептуалізація соціальної нерівності як чинника структурної диференціації соціальних систем - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.Соціологічна концептуалізація соціальної нерівності як чинника структурної диференціації соціальних систем. В дисертації здійснена соціологічна концептуалізація соціальної нерівності як чинника структурної диференціації сучасних соціальних систем. В дисертації запропонована нова інтегральна каузально-емпірична типологія соціальних нерівностей, яка дозволяє обґрунтувати значущість типологічного розмежування глобальних, регіональних і локальних соціальних нерівностей, а також дано нове визначення поняття «соціальна нерівність» як категорії сучасної соціологічної теорії, у якому аргументовано, що дана категорія відображує комплекс причин та проявів структурної диференціації соціальних систем різного типу, які функціонально відтворюються в різних координатах соціального простору як відмінності позицій співіснування індивідуальних та колективних субєктів з приводу результативних наслідків розподілу та шансів отримання дефіцитних ресурсів, значущих цінностей та благ. Ключові слова: соціальна нерівність, соціальна диференціація, структурна диференціація, соціальна система, суспільство, соціологічна теорія, соціологічна концептуалізація, соціологічна категорія. В работе выяснено содержание основных гносеологических противоречий и раскрыта специфика теоретического отражения сущности и феноменальных характеристик социального неравенства в протосоциологических, классических та постклассических социологических концепциях та теориях.Вочевидь, що в контексті проблеми типології соціальних систем особливої актуальності набувають теоретичні дослідження емерджентних властивостей соціальної нерівності, оскільки саме соціальна нерівність виступає найважливішим стимулом їх структурної диференціації, а в конкретній структурно-диференційованій соціальній системі певна сукупність соціальних нерівностей є визначальним системним критерієм її якісної специфіки. По-перше, важливо вказати на існування певної історико-соціологічної традиції вивчення джерел та причин відтворення соціальних нерівностей як найважливіших системоутворюючих чинників соціального порядку і соціальних змін - праці Платона, Арістотеля, Августина, Т. По-друге, друга половина ХХ століття, як епоха початку і розвитку НТР, ознаменувалася появою теоретичних робіт, присвячених аналізу «нових» соціальних нерівностей в контексті тенденцій якісної трансформації соціальної структури розвинутих індустріальних суспільств, обумовлених науково-технічним прогресом - теоретичні праці 50-80 років ХХ ст. Водночас, слід констатувати, що наукові дискусії серед сучасних соціологів свідчать: 1) про відсутність узгоджених теоретичних поглядів стосовно розуміння наукового статусу теми соціальної нерівності в сучасній системі соціологічного знання; 2) про наявність полярних позицій в наукових оцінках особливостей соціологічної концептуалізації соціальної нерівності як явища суспільного життя; 3) про симптоми концептуальної кризи, яка доволі наочно відображується у специфічних теоретико-методологічних дилемах та спробах типологізації та класифікації соціальних нерівностей; 4) про відсутність чіткого визначення змісту поняття «соціальна нерівність» як соціологічної категорії; 5) про значущість розробки стандартизованої системи індикаторів соціальних нерівностей, які були б здатні адекватно відобразити організаційну специфіку суспільних систем різного типу та чітко визначити певну міру «історичної дистанції» між ними. Таким чином, можна констатувати наявність важливої наукової проблеми сучасної теоретичної соціології, яка відображує суперечність між досягнутим рівнем теоретичних соціологічних знань про соціальну нерівність як основоположний онтологічний чинник організації та зміни соціального порядку і потребою в соціологічній концептуалізації соціальної нерівності в контексті ідентифікації типологічних відмінностей сучасних соціальних систем, врахуванні їх трансформаційної динаміки та суперечностей співіснування.В дисертації констатовано, що в сучасних умовах глобалізації та інтенсивних технологічних змін виникає потреба в проведенні поглиблених теоретичних та історико-соціологічних досліджень націлених на формування нових концептуальних уявлень стосовно структурних та процесуальних ознак соціальної нерівності, а також стосовно чинників її відтворення в соціальних системах різного типу. У дисертації аргументовано, що теоретичні складності зміни концептуальних координат соціологічного дослідження соціальної нерівності виразно відображують три теоретико-методологічні суперечності соціологічного дослідження соціальної нерівності. Дисертант наголошує, що науковий пошук шляхів експлікації означених дилем потребує спеціалізованого дослідження особливостей процесу концептуалізації теоретичних уявлень про соціальну нерівність на різних етапах генези та розвитку соціології як науки.

2. Основний зміст дисертації