Соціологічні дослідження як комунікаційний складник системи менеджменту якості бібліотечних послуг - Автореферат

Соціологічні дослідження як комунікаційний складник системи менеджменту якості бібліотечних послугОрганізація і проведення бібліотеками систематичних та планових соціологічних досліджень набуває важливого значення як ефективна соціокомунікаційна технологія вивчення інформаційних потреб користувачів, визначення рівня їх задоволеності якістю бібліотечних послуг. Це дозволяє констатувати існування проблемної ситуації, яка полягає в наявності суперечності між реальним зростанням потреб бібліотек у вірогідній та обєктивній соціологічній інформації про стан задоволеності користувачів якістю бібліотечно-інформаційного обслуговування та фактичною відсутністю ефективної системи цілеспрямованого збору і кваліфікованого аналізу такої інформації; невідповідністю між потребами практики в упровадженні результативного зворотного звязку з користувачем щодо визначення резервів поліпшення якості бібліотечних послуг і відсутністю концептуальних засад вирішення означеної проблеми. Незважаючи на велике загальносоціальне значення, проблема запровадження бібліотеками системних соціологічних досліджень з метою налагодження постійного зворотного звязку з користувачем як комунікаційного складника системи менеджменту якості бібліотечних послуг (СМЯБП), хоча і викликали останнім часом певний науковий інтерес, проте, ще не стала предметом окремого узагальнюючого дослідження. Отже, актуальність теми дисертації визначається обєктивною та нагальною необхідністю розробки концептуальних засад ефективного використання соціологічних методів як інформаційно-комунікаційної складової системи менеджменту якості послуг бібліотек України. На різних етапах дослідження використовувалися загальнонаукові і спеціальні методи: аналізу та синтезу, порівняння, узагальнення; джерелознавчий пошук і контент-аналіз основних публікацій з теми дослідження використано для визначення стану розробленості наукової проблеми; метод моделювання - для розроблення концептуальної моделі системи наскрізних і планових соціологічних досліджень як інформаційно-комунікаційного складника СМЯБП; історико-генетичний метод - для визначення основних етапів розвитку бібліосоціологічних досліджень; соціологічні методи (спостереження, опитування, анкетування) - для вивчення сучасного стану оцінювання користувачами якості бібліотечних послуг.Окремі її аспекти в контексті аналізу результативності загальноукраїнських і регіональних соціологічних досліджень бібліотек набули відбиття в працях Т. Аналіз кращих здобутків щодо запровадження менеджменту якості та його методик бібліотеками Великої Британії, Данії, Італії, Франції, Німеччини, США та Японії дає підстави стверджувати, що в реаліях інформаційного ринку конкурентоспроможність бібліотек визначається високою якістю обслуговування інформаційних потреб користувачів, оперативністю реагування на їх зміни й ускладнення; обґрунтувати доцільність опанування бібліотеками України новітніх методик збору вірогідної соціологічної інформації про стан задоволеності користувачів якістю бібліотечних сервісів та послуг як важливого комунікаційного складника СМЯБП. З позицій соціокомунікативного підходу доведено комунікаційну природу соціологічних досліджень бібліотек у контексті менеджменту якості, які мають спрямовуватися на постійне відстежування інформації про стан задоволеності користувачів рівнем якості бібліотечних послуг у будь-який момент часу. Застосування системно-діяльнісного підходу допомогло визначити структуру СМЯБП як наскрізну управлінську діяльність, яка передбачає управління субєктом виробництва бібліотечної послуги (відповідальність за якість роботи бібліотечного персоналу), предметом виробництва (якість інформаційних ресурсів), процесом виробництва (якість бібліотечно-інформаційних технологій), умовами виробництва (якість матеріально-технічного оснащення, умови праці бібліотечного персоналу) та продуктом діяльності (якість надання бібліотечно-інформаційної послуги). Підкреслено, що управління якістю буде вдвічі ефективнішим, якщо бібліотека організує систематичний збір «вхідної» соціологічної інформації про реальні та потенційні потреби користувачів бібліотек та «вихідної» - інформації про оцінку користувачами якості реальних послуг.В умовах інтеграційних процесів соціокомунікаційного простору України, змін пріоритетів в управлінні, деідеологізації та демократизації суспільства суттєво посилюється увага до якісної оцінки діяльності бібліотек, які мають стати потужними інформаційно-комунікаційними центрами, здатними забезпечувати сучасні потреби користувачів в інформації і знаннях та надавати можливість необмеженого доступу до світових інформаційних ресурсів. Принцип діалогічності взаємовідносин з користувачем як найважливіший імператив бібліосоціологічних досліджень сприяє суттєвому підвищенню ефективності та результативності бібліотечної комунікації, визначенню резервів раціонального використання ресурсного потенціалу бібліотек для максимального задоволення потреб користувачів в інформаційних продуктах і послугах.

Основний зміст роботи