Соціокультурний фактор у сучасній виробничо-комерційній діяльності в Україні - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукНауковий керівник: доктор філософських наук, кандидат економічних наук, доцент Разумовський Сергій Олександрович, Харківська державна академія фізичної культури, професор кафедри гуманітарних наук. кандидат філософських наук, професор Пазиніч Станіслав Миколайович, Харківська державна академія дизайну і мистецтв, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.Захист відбудеться 29 вересня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м.Трансформаційні процеси, що відбуваються в суспільстві, потребують нових світоглядних та філософських підходів до економічної діяльності всіх субєктів господарювання, формування нових уявлень про роль соціокультурних наслідків, які є показником ефективності виробничо-комерційних компаній. Соціокультурні фактори впливають на економічну діяльність, значною мірою визначають рівень економічної активності в країні, ступінь розвитку економіки, темпи економічного зростання. Проблема переосмислення традиційних і пошук інноваційних соціокультурних факторів, що забезпечують ефективність виробничо-комерційних компаній на сучасному етапі соціально-політичного і культурно-економічного розвитку України, нині малодосліджена й актуальна. І тому невідкладним завданням соціально-гуманітарного пізнання є визначення змісту соціокультурних факторів, їх функцій і конкретного інструментарію для оцінки реального стану і забезпечення умов ефективності виробничо-комерційних компаній, що, у свою чергу, буде сприяти прискореному становленню соціально-орієнтованої економіки і відповідного їй техніко-технологічного рівня виробництва. Окремі аспекти економічної культури в цілому і соціокультурні фактори, як її складові, завжди перебували в колі наукових інтересів економістів, філософів - представників різних шкіл і течій.До яких віднесено: по-перше, розвиток техніки, технологій на власній основі, передача їх у світовий фонд, розвиток через запозичення, пряме запозичення, замкнутість, консерватизм, самоізоляція від світового досвіду; по-друге, ринкова економіка з різноманітними формами власності, економічна свобода і державне регулювання, індивідуалізм, колективізм і груповий патерналізм, розуміння соціальної справедливості як рівність економічних і юридичних можливостей; по-третє, культурний плюралізм як діалог різних культур, збереження традиційних національних цінностей і пряме запозичення і трансформація елементів інших культур. Проаналізовані три взаємозалежні рівні: технологічний з функцією створення матеріального каркасу господарства, що характеризується індикаторами інноваційність-консерватизм; соціальний як спосіб звязку економічних субєктів у праці, із засобами праці і позначається індикаторами відкритості чи закритості; культурний, який формує економічну культуру і позначається індикаторами: традиціоналізм чи запозичення, селекція чи відновлення. На основі дослідження соціокультурних факторів у діяльності виробничо-комерційних компаній в Україні дійшли висновку, що динамічна послідовність матеріального і господарсько-економічного життя відбиває зміни соціального статусу цієї сфери діяльності і його культурно-антропологічних звязків. Узагальнено, що основними критеріями ефективності ведення справи у виробничо-комерційній компанії є: фінансовий успіх, гуманітарні і соціальні виміри діяльності, внаслідок яких активізуються особистісні прояви людини, посилення індивідуальної мотивації, зростає роль компетентності, професіоналізму, творчості, ініціативи, ступінь використання соціокультурних факторів у виробничому і комерційному процесах, збагачується соціокультурна складова діяльності виробничо-комерційної компанії. У підрозділі 2.1 «Моральні чинники й економічна мотивація виробничо-комерційної діяльності в сучасній Україні» йдеться про мотивацію як систему управлінських дій і цілеспрямованого застосування спонукальних мотивів, процес регулювання соціально-трудових відносин і стимулювання персоналу з метою розвитку культури виробничо-комерційної діяльності, задоволення потреб людей (співробітників) і підвищення ефективності господарювання.Простежено історичні зміни в розвитку виробничо-комерційних компаній і виявлено основні соціокультурні фактори, які впливають на ефективність їх функціонування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ