Концепції діалогу і поняття соціокультурного діалогу. Впливи сучасних процесів глобалізації на традиційні культури. Соціокультурний діалог як альтернатива загрозі зіткнення або війни цивілізацій. Деструктивні процеси в полікультурному суспільстві.
При низкой оригинальности работы "Соціокультурний діалог в умовах глобалізації і мусульманського "ренесансу"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО Атік Аніса Ахмедівна УДК: 130.2:316.3:297 СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ І МУСУЛЬМАНСЬКОГО “РЕНЕСАНСУ” 09.00.03 - соціальна філософія і філософія історії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Сімферополь - 2008 Дисертацією є рукопис. Автореферат розісланий 19 квітня 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Зарапін О. В. Загальна характеристика роботи Актуальність теми дослідження зумовлена наростанням протиріч між Заходом і мусульманським світом на сучасному етапі світового соціально-культурного і політичного розвитку, які торкаються не тільки політико-правової та військової сфери, але й, що для нас важливо, сфери світоглядної та теоретичної. Крім того, ці процеси породжують світоглядні деформації, зокрема, впровадження спотворених образів Іншої культури і неадекватного сприйняття Іншого. Взаємовідносини між Заходом і мусульманським Сходом, що здійснюються сьогодні за принципом “ми - вони”, можна назвати безперспективними, оскільки при цьому жодна зі сторін не прагне зрозуміти іншу або хоча б почути. У поліетнічному суспільстві України здавна існують діалогові інтенції, а історія становлення і еволюція народів України і Криму показує, що ці народи завжди прагнули і вміли мирно розв’язувати труднощі, що виникали між ними. Діалог як форма інформативної комунікації відомий давно. Л. Фейєрбах, але частіше творцями філософії зустрічі вважають тих, що стоять ближчими за всіх до біблійно-релігійної традиції Ф. Розенцвейга, М. Бубера, Е. Левінаса. Онтологічний і гносеологічний аспекти діалогу розробляли М. Бубер, М. М. Бахтін, В.С. Біблер. У ході аналізу обгрунтовується думка про те, що існують фундаментальні історичні і соціокультурні передумови для діалогу мусульманського Сходу і Заходу: загальна історія взаємних культурних впливів, загальні за походженням святоглядні джерела (близькі за ідейним і сюжетним змістом священні монотеїстичні тексти, загальні джерела філософських учень - тексти давньогрецьких філософів), майже співпадаючі морально-етичні системи.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
