Соціокультурна компетентність: дефінітивний аналіз поняття - Статья

Соціокультурна компетентність: дефінітивний аналіз поняття

Л.В. КуріннаУ статті здійснено дефінітивний аналіз терміна “соціокультурна компетентність визначено базові поняття, на основі яких було утворено цю термінологічну одиницю, та розкрито їх сутність; розглянуто думки різних науковців щодо формулювання визначення досліджуваного терміна; виявлено спільне та відмінне в запропонованих дослідниками дефініціях; сформульовано власне визначення поняття “соціокультурна компетентність ”. The essence of basic concepts is shown: “social”, “cultural” and “competence”, which are the basis of the concept “sociocultural competence”. The author offers the idea that the term “environment” in sociocultural context is a narrow concept and includes person’s inner circle, while the term “space” is a wider concept and implies a wider range of social and cultural relations. Дослідження проблеми формування соціокультурної компетентності особистості є актуальним, оскільки сучасне суспільство потребує від кожної людини володіння конкретними соціальними та культурними якостями, знаннями, вміннями, а саме: загальна освіченість, культура спілкування та поведінки, комунікабельність, здатність до самореалізації в суспільстві, знання особливостей культури свого та інших народів, толерантне та відкрите ставлення до представників інших культур, уміння творчо підходити до виконання будь-якої справи. Аналізуючи термін “соціокультурна компетентність”, доцільно акцентувати на таких базових поняттях, як “соціальний”, “культура” та “компетентність ”.Узагальнення дефініцій терміна “соціокультурна компетентність”, запропонованих науковцями, дало змогу визначити такі її характеристики: сукупність знань, умінь і якостей, необхідних для міжкультурної комунікації в конкретних соціальних та культурних умовах; сукупність набутих знань соціальних та культурних сфер життя, ціннісних орієнтацій, національних і культурних особливостей інших країн, правил та норм поведінки в мовному середовищі; наявність глибоких і міцних знань та вмінь, спрямованих на вирішення певних соціокультурних завдань; загальна освіченість і загальна культура особистості; толерантне та відкрите ставлення до представників різних мовних спільнот; особистісно-усвідомлене позитивне ставлення до соціокультурної діяльності; вміння мобілізувати свій досвід та здібності на пошук, обробку й застосування соціокультурної інформації в конкретній ситуації для вирішення конкретних професійних проблем міжкультурного спілкування; вміння адаптувати своє мовлення до прийнятих у певному середовищі норм поведінки та соціокультурного контексту комунікації; вміння творчо підходити до виконання своєї справи; теоретична та практична готовність до соціокультурної діяльності; регулювання особистістю своєї поведінки згідно з нормами, прийнятими серед представників інших культур; здатність і готовність до міжособистісного та міжкультурного спілкування з носіями інших мов та культур; здатність свідомо й продуктивно діяти в ситуації невизначеності; здатність позитивно вирішувати життєво важливі завдання соціуму; здатність особистості субєктивно осмислювати можливі варіанти відповідної поведінки всіх, хто вступає з нею в соціальну взаємодію; здатність набувати різних форм культурного самовираження й творчості позитивно зорієнтованих соціальних груп та окремих індивідів при освоєнні ними соціального простору.