Вивчення пам"ятників скіфської культури на лівобережжі Нижнього Дунаю. Поява кіммерійців у Північному Причорномор"ї. Роль історичної спадщини грецького історика Геродота у вивченні побуту скіфів. Дослідження основних здобутків скіфської культури.
СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ В ПОДУНАВЇ ЗА СКІФСЬКОЇ ДОБИСкіфська доба представляє для нас особливий інтерес, оскільки в цей час поява кіммерійців, скіфів та інших народів на території України співпадає з початком писемної історії. Перехід до ранньозалізного віку на території України та в сусідніх регіонах був зумовлений значною мірою дією низки чинників: різка зміна клімату (наприкінці ІІ тис. до н. е. він став надзвичайно посушливим) екологічна міграція населення розрив старих економічних звязків дефіцит привозних мідної руди та бронзових виробів розвиток місцевого залізорудного виробництва. Характерними ознаками суспільного розвитку цієї доби були значні міграції населення, посилення торговельних звязків, становлення приватної власності, поступова майнова диференціація суспільства, перетворення сімї на господарську одиницю, витіснення родової общини територіальною, виділення ієрархічно структурованої військової еліти, утворення організованих воєнно-політичних обєднань та союзів, зародження державності. Міграція індоєвропейських номадів з українських степів та лісостепу на захід тривала й у ранньозалізну добу Це засвідчують археологічні дані щодо просування в Подунавя та Центральну Європу в І тис. до н. е. кіммерійців, скіфів, а в перших століттях нашої ери сарматів та готів. У ранньоісторичні часи Подунавя було складовою тогочасної ойкумени, належало до Середземноморського культурного кола й циркумпонтійської зони та було областю активних культурних контактів між народами.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
