Соціокультурні особливості просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРоботу виконано на кафедрі германської і фінської філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. Калита Алла Андріївна, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра теорії, практики та перекладу англійської мови, завідувач кафедри Огуй Олександр Дмитрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра теорії та практики перекладу, завідувач кафедри кандидат філологічних наук, доцент Захист відбудеться 20.05.2010 р. о 12-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (м.Інтерес до встановлення кореляції між лінгвістичними виявами й позамовними причинами інтерференції спонукає лінгвістів до дослідження структурних, мовних, й неструктурних, позамовних, факторів її виникнення в іншомовному мовленні (У. Крім цього, на основі результатів експериментально-фонетичного вивчення просодичної інтерференції досі не систематизовано типові порушення просодичного оформлення і смислу усного англомовного дискурсу українських двомовців. Дисертацію виконано відповідно до плану колективної наукової теми кафедри фонетики англійської мови (нині германської і фінської філології) "Комунікативно-когнітивний та соціокультурний аспекти функціонування системи фонетичних одиниць англійської мови", затвердженої вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 30 січня 2005 року, що є складовою частиною держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України "Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти" № 0106U002115, що розробляється науковцями Київського національного лінгвістичного університету (тему затверджено вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 30 січня 2005 року). Наукова новизна дослідження полягає у використанні соціокультурного підходу до вивчення й аналізу просодичної інтерференції в усному англійському мовленні українських двомовців, що вперше дозволило виокремити соціокультурні чинники, що зумовлюють виникнення просодичної інтерференції різних ступенів вияву, визначити основні типи просодичної інтерференції й розробити класифікацію провідних ознак просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі українських двомовців. Практичне значення роботи полягає у можливості використання основних положень, моделей і результатів дослідження в курсах теоретичної (розділи "Фонетична система мови", "Надсегментний рівень мови", "Просодична організація тексту") та практичної (розділ "Фоностилістика") фонетики англійської мови, загального мовознавства (розділи "Інтерференція", "Двомовність", "Мовні контакти"), теорії і практики перекладу, а також у курсах за вибором з когнітивної лінгвістики (розділи "Роль мови як засобу концептуалізації світу", "Особливості національномовної рефлексії соціокультурного простору"), етно-та соціолінгвістики (розділи "Мовні картини світу", "Міжкультурна комунікація", "Соціокультурний статус мовця", "Мова як етнічна ознака"), психолінгвістики (розділи "Іншомовна компетенція", "Психофізичні основи звязку мови і мислення"), комунікативної лінгвістики (розділ "Мовні й комунікативні девіації"), культури мовлення (розділ "Мова і культура"), теорії мовленнєвої комунікації, при укладенні навчальних посібників і підручників.У межах обраного нами соціокультурного підходу ми тлумачимо просодичну інтерференцію як складний мовленнєвий, психофізіологічний і соціокультурний феномен, що виникає у свідомості й мовленні двомовного індивіда внаслідок взаємодії рідної й іноземної мов та виражається у порушенні просодичного оформлення і смислу іншомовного дискурсу двомовця. При цьому ступінь вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному мовленні залежить перш за все від рівня гомогенності (У. Stewart та ін.) виокремлено чотири укрупнені групи провідних соціокультурних чинників, що визначають ступінь вияву просодичної інтерференції в іншомовному мовленні двомовців: 1) ментальні (фонологічний слух і когнітивна гнучкість, рівень мовної, комунікативної й соціокультурної компетенції, спосіб мислення, аудитивна память і потенціал памяті двомовця), 2) психологічні (мовна здатність і мотивація двомовного індивіда), 3) соціальні (умови вивчення іноземної мови, соціальний статус, професія, соціальна роль двомовця, тривалість мовного контакту), 4) культурні (рівень вимовної культури і світобачення двомовного індивіда). Модель наочно підтверджує, що ступінь градації впливу аналізованих чинників (високий, середній і низь

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ