Соціокультурні чинники сприймання виборцями рекламних повідомлень - Автореферат

Інститут психології імені Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукУ сприйманні політичних рекламних повідомлень вирішальне значення відіграють соціокультурні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення субєкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприймання ним політичного процесу. Констатуючий етап дослідження дозволив встановити таке: а) взаємозвязок політичного мислення й особистісних властивостей виборців може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: дієво-ригідного, дієво-флексибельного, рецептивно-ригідного; рецептивно-флексибельного; б) розуміння політичних рекламних повідомлень відбувається щонайповніше виборцями з дієво-флексибельним і рецептивно-флексибельним типом політичної свідомості; в) представники дієво-флексибельного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами, найвищий ступінь рефлективності й найвиразнішу тенденцію до обєктивного сприймання політичних явищ. Підвищення здатності до обєктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприймання політичних рекламних повідомлень забезпечується комплексним застосуванням формувальних заходів, спрямованих на розвиток рефлексії. Констатирующий этап исследования позволил выделить следующее: а) взаимосвязь политического мышления и личностных свойств избирателей может быть раскрыта в контексте четырех типов политического сознания: деятельно-ригидного, деятельно-флексибельного, рецептивно-ригидного; рецептивно-флексибельного; б) понимание политических рекламных сообщений более успешно у представителей деятельно-флексибельного и рецептивно-флексибельного типов политического сознания; в) представители деятельно-флексибельного типа политической сознания продемонстрировали, по сравнению с другими его типами, самый высокий уровень рефлективности и наибольшую тенденцию к объективности восприятия политических явлений.До психологічних питань політичної реклами дослідники зверталися, зокрема, в контексті висвітлення проблематики політичного іміджу (О.О. Політична свідомість характеризується індивідуальними (сенсорними, рефлексивними, емоційними та ін.) рисами та рисами колективними - наявністю певних закономірностей набуття однорідності масовими почуттями та вольовими актами. Інтерес до проявів, сутнісних витоків і визначальних детермінант політичної свідомості обумовлюється логікою розвитку соціально-психологічного знання, а також сучасною соціально-політичною та культурною ситуацією. Адже розширення “політичної участі” - охоплення політикою широких верств населення, політизація економіки, мистецтва, релігії, освіти тощо - ставить питання не тільки про ступінь визначеності політики “людським фактором”, а й про зворотний вплив - особистісні трансформації людини в процесі політичної діяльності. Особливості саме політичної реклами та характеру її сприймання педагогами, робітниками та студентством вимагає спеціального дослідження.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження сприймання рекламних повідомлень у контексті політичної свідомості субєкта” - висвітлено проблему соціально-психологічної природи рекламного повідомлення, особливостей його впливу на становлення політичної свідомості педагогів, робітників і студентів. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення субєкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприймання ним політичного процесу. У другому розділі - „Виявлення типів політичної свідомості, їхніх детермінант і особливостей сприймання політичних рекламних повідомлень” - визначено типи політичної свідомості педагогів, робітників і студентів; проаналізовано особливості сприймання ними політичних рекламних повідомлень; досліджено чинники сприймання продуктів політичної рекламної діяльності. За результатами дослідження розуміння тексту політичного характеру особами з різними типами політичної свідомості було виявлено, що повнота й глибина розуміння тексту співвідноситься з особливостями політичної свідомості. Відтак було висунуто таку пояснювальну гіпотезу: представники різних соціальних груп, яким, однак, притаманні однакові типи політичної свідомості (дієво-флексибельний і рецептивно-флексибельний), продемонстрували кращі результати розуміння політичних текстів у звязку з вищим розвитком у них рефлективності, адже тільки вони засвідчили глибину розуміння тексту (за винятком 7 % студентів, яким був властивий дієво-ригідний тип політичної свідомості).У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, визначаються практичні рекомендації, висвітлюються перспективи подальшого вивчення проблеми.

2. Основний зміст дисертації