Соціофонетична варіативність вимови політичних діячів Німеччини - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАУ дисертації аналізуються актуальні проблеми сучасної фоностилістики та соціофонетики, визначаються особливості варіювання мовлення носіїв німецької мови Німеччини на рівні вимови. Теоретичне значення дослідження полягає в конкретній розробці теорії варіативності в галузі соціофонетики німецької мови. В диссертации рассматриваются актуальные проблемы современной социолингвистики, фоностилистики и социофонетики, изучаются особенности варьирования речи носителей немецкого языка в Германии (политических деятелей) на произносительном уровне (сегментный состав фонетики немецкого языка). Для речи политиков Германии характерна широкая вариативность в реализации сегментного состава фонетики немецкого языка в различных ситуациях общения. Единицы произносительных вариантных структур (сегментный состав) рассматриваются в качестве "фонологических переменных", а их реализация в речи дает возможность определять средние показатели каждой фонологической переменной и ее вариантов в различных ситуациях общения информантов.Роль мови політики у суспільстві змінюється відповідно до того, яких змін зазнають суспільні відносини, як функціонують інститути влади, як здійснюється їх взаємодія. Статус соціолекту лишається досі не визначеним, хоча багато дослідників вважають за соціолект групову мову, найбільш специфічні риси якої властиві передусім лексиці, менш специфічні граматиці й найменш специфічні фонетиці. Фоностилістичне дослідження реалізації системи фонем, алофонів та їх варіантів у мовленні політиків Німеччини надає можливість для встановлення звукових особливостей, які мають безперечну важливість як для загальнонаціональної комунікації, так і для встановлення сучасних тенденцій розвитку стандартної німецької вимови. Актуальність теми даного дослідження зумовлено інтересом лінгвістів до вивчення проблем варіативності в умовах функціонування мови в живому природному мовленні; Дисертацію представлено у руслі нового напрямку соціофонетичних досліджень за темою “Соціальна стратифікація сучасної німецької мови у Німеччині на фонетико-фонологічному рівні”, що є частиною комплексної наукової теми, яка розробляється кафедрою німецької філології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського “Соціолінгвістична варіативність у мові та мовленні” (номер державної реєстрації №0198V005638; індекс УДК 8011; 8017).У ході дослідження було виділено три типи ситуацій спілкування інформантів із метою встановити, чи говорить інформант завжди одностильно або ж ситуація спілкування впливає на його мовлення, що спричиняє варіювання вимовних форм: Ситуація офіційного спілкування; Спостерігалися випадки зниження підняття голосних у позиції перед сонантами в сильних формах, що супроводжувалися змінами за ознакою ряду ([u:]; [u] ® [E]), та редукція голосних в слабких формах, навіть до елізії голосного, наприклад, [u] ® [¶] ® [#]. Якщо реалізація короткого відкритого [а ] у слабких формах супроводжувалася підвищенням ступеню підняття, редукцією та елізією голосного, то реалізація короткого відкритого [E] у сильних формах являла собою зворотню тенденцію - [E] ® [a] ® [¶] ® [#] (підвищення підняття, редукція і елізія голосного). Довгий закритий [o:] відзначався у сильних формах деяким ступенем дифтонгізації - [o:] ® [Eu] ® [Ea], а у слабких формах редукувався або ж випадав [o:] ® [¶] ® [#]. Реалізація голосного [е:] у мовленні всіх інформантів характеризувалася такими змінами: Кількісна редукція довгого закритого голосного середнього підняття [е: ] у сильних і слабких формах у відкритому наголошеному і ненаголошеному складі, аж до випадіння голосного у слабких формах у невимушеному мовленні - [e? ] ® елізія голосного.Загальна кількість асимільованих та редукованих форм різко розрізняється заголом за двома ступенями офіційності мовлення - невимушене та офіційне спілкування мовців, що дозволяє в подальшому при соціофонетичному аналізі мовлення носіїв німецької мови обмежитися даними двох типів ситуацій спілкування - офіційних і невимушених. Вимовні варіанти, зареєстровані у мовленні політиків Німеччини в різних соціально-комунікативних ситуаціях спілкування, можуть бути повязані з вибором мовцями в процесі спілкування відповідного стилю вимови, кожен з яких може бути виміряним за допомогою статистично-числового методу аналізу фонологічних змінних та їх варіантів. Основні диференційні ознаки мовлення політиків Німеччини реєструються, як правило, в межах двох ступенів офіційності спілкування, що дає можливість твердити про використання мовцями в невимушеній та офіційній ситуаціях відповідно до вимовного стилю невимушеного спілкування і вимовного стилю офіційного спілкування. Широка варіативність сегментного складу сучасної німецької мови у мовленні політиків Німеччини дозволяє встановлювати закономірності, що характеризують не постійні, а змінні правила мовленнєвої поведінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ