Соціофонетична варіативність сучасної німецької мови у Німеччині - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукУ дисертації аналізуються актуальні проблеми сучасної соціолінгвістики, фоностилістики та соціофонетики, визначаються особливості варіювання мовлення носіїв німецької мови Німеччини на рівні вимови з використанням ситуативно-стратифікаційного методу дослідження. Матеріали і висновки соціофонетичного вивчення мовлення сприяють подальшому розвитку і вдосконаленню норм німецької вимови на основі вивчення характеру звязків між соціальними і мовними структурами, динаміки німецької звукової системи у синхронії. Матеріали дослідження знайшли практичне застосування в процесі підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів за напрямком “Філологія” (германські мови) і доповнюють теоретичні курси стилістики (розділ "Фоностилістика"), теоретичної фонетики (розділ "Соціофонетика"), спецкурси із соціолінгвістики і соціофонетики, нормативний курс фонетики сучасної німецької мови (розділ "Стилістичні варіанти вимови"). В диссертации рассматриваются актуальные проблемы современной социолингвистики, фоностилистики и социофонетики, определяются особенности варьирования речи носителей немецкого языка в Германии на произносительном уровне с использованием ситуативно-стратификационного метода. Предметом исследования явилась социофонетическая вариативность современного немецкого языка - реализация сегментного состава в зависимости от социальной ситуации общения (фоностилистический аспект) и социальных факторов - социальный статус, пол и возраст говорящих (стратификационный аспект).Соціальна лінгвістика як один із розділів науки про мову багато в чому залежить як від розвитку соціуму в цілому, так і від конкретних суспільних умов, які стимулюють проведення тих чи інших соціолінгвістичних досліджень. Говорячи про формування наукового напрямку в теорії сучасних літературних мов і соціолінгвістиці в аспекті їх варіативності на національному рівні, А.І.Домашнєв підкреслював той вагомий внесок, який зробили у розробку цих питань українські мовознавці, у першу чергу, Ю.О. Жлуктенко, О.І. Чередниченко, О.Є. Семенець, С.В. Семчинський, В.І. Карабан та ін.?

Актуальність теми даного дослідження зумовлена зростаючою зацікавленістю лінгвістів проблемами стратифікації стилів, у тому числі вимовних, пошуком витоків звукових змін, спостереженню їх у динаміці. Зявилося чимало цікавих розвідок у галузі фоностилістики. Визначився новий напрямок соціолінгвістичних досліджень - соціофонетика. Сучасний період розвитку соціофонетики передбачає всебічне вивчення мовної варіативності, повязаної з різними соціальними ознаками носіїв мови, такими як належність до соціальної чи професійної групи, соціальний статус мовця, сукупність соціальних ролей. Важливий вплив на фонетичні особливості мовлення здійснюють професія, стать, вік людини, а також зміни мовленнєвої поведінки у різні періоди життя. “Всі слова пахнуть професією, партією, певною людиною, генерацією, віком, днем і годиною. Кожне слово пахне контекстом і контекстами, в яких воно жило своїм соціальним напруженим життям”, - підкреслює М.М. Бахтін. Стратифікаційному аналізу мовленнєвої поведінки інформантів, членів різних соціальних груп на вимовному рівні фактично не приділялось належної уваги, досить фрагментарно досліджувалися фонетичні особливості мови дітей, зміни вимовних особливостей мовців протягом кількох років їх життя.

Наукова новизна. Запропонована дисертація відкриває новий напрямок соціолінгвістичних досліджень - соціально обумовлену фонетико-фонологічну варіативність національної мови як цілісної структури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у практиці соціолінгвістичних досліджень здійснено спробу визначення особливостей варіювання мовлення носіїв німецької мови Німеччини на рівні вимови з використанням ситуативно-стратифікаційного методу дослідження. У цій праці вперше на матералі сучасної німецької мови здійснено аналіз дитячого мовлення на фонетичному рівні, вперше виявляються диференційні ознаки мовців членів різних соціальних груп Німеччини у різноманітних комунікативних умовах спілкування відповідно до розподілу населення республіки на три верстви - вищу, середню і нижчу. У роботі встановлюються змінні правила реалізації німецьких голосних та приголосних у кількох соціолектах, у чоловічому, жіночому і дитячому мовленні, а також у окремих ідіолектах у різні періоди життя мовців (далі - аннолект від лат. annus - pik).

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в ньому розроблюється теорія варіативності національної мови як цілісної структури в соціальному контексті на фонетико-фонологічному рівні. Дисертація є внеском у розвиток теорії стилів, у тому числі вимовних, а також продовжує розробку теорії соціолекту, сексолекту, аннолекту, ідіолекту на фонетичному рівні.