Соціофонетична варіативність сучасної німецької мови у Німеччині - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук Захист відбудеться “10” червня 1999 р. о “10 ”годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252033, Київ, бульвар Шевченка, 14, актовий зал. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка.Соціальна лінгвістика як один із розділів науки про мову багато в чому залежить як від розвитку соціуму в цілому, так і від конкретних суспільних умов, які стимулюють проведення тих чи інших соціолінгвістичних досліджень. Говорячи про формування наукового напрямку в теорії сучасних літературних мов і соціолінгвістиці в аспекті їх варіативності на національному рівні, А.І.Домашнєв підкреслював той вагомий внесок, який зробили у розробку цих питань українські мовознавці, у першу чергу, Ю.О.Жлуктенко, О.І.Чередниченко, О.Є.Семенець, С.В.Семчинський, В.І.Карабан та ін.

Актуальність теми даного дослідження зумовлена зростаючою зацікавленістю лінгвістів проблемами стратифікації стилів, у тому числі вимовних, пошуком витоків звукових змін, спостереженню їх у динаміці. Зявилося чимало цікавих розвідок у галузі фоностилістики. Визначився новий напрямок соціолінгвістичних досліджень - соціофонетика. Сучасний період розвитку соціофонетики передбачає всебічне вивчення мовної варіативності, повязаної з різними соціальними ознаками носіїв мови, такими як належність до соціальної чи професійної групи, соціальний статус мовця, сукупність соціальних ролей. Важливий вплив на фонетичні особливості мовлення здійснюють професія, стать, вік людини, а також зміни мовленнєвої поведінки у різні періоди життя. “Всі слова пахнуть професією, партією, певною людиною, генерацією, віком, днем і годиною. Кожне слово пахне контекстом і контекстами, в яких воно жило своїм соціальним напруженим життям”, - підкреслює М.М.Бахтін.? Стратифікаційному аналізу мовленнєвої поведінки інформантів, членів різних соціальних груп на вимовному рівні фактично не приділялось належної уваги, досить фрагментарно досліджувалися фонетичні особливості мови дітей, зміни вимовних особливостей мовців протягом кількох років їх життя.

Наукова новизна. Запропонована дисертація відкриває новий напрямок соціолінгвістичних досліджень - соціально обумовлену фонетико-фонологічну варіативність національної мови як цілісної структури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у практиці соціолінгвістичних досліджень здійснено спробу визначення особливостей варіювання мовлення носіїв німецької мови Німеччини на рівні вимови з використанням ситуативно-стратифікаційного методу дослідження. У цій праці вперше на матералі сучасної німецької мови здійснено аналіз дитячого мовлення на фонетичному рівні, вперше виявляються диференційні ознаки мовців членів різних соціальних груп Німеччини у різноманітних комунікативних умовах спілкування відповідно до розподілу населення республіки на три верстви - вищу, середню і нижчу. У роботі встановлюються змінні правила реалізації німецьких голосних та приголосних у кількох соціолектах, у чоловічому, жіночому і дитячому мовленні, а також у окремих ідіолектах у різні періоди життя мовців (далі - аннолект від лат. annus - pik).

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в ньому розроблюється теорія варіативності національної мови як цілісної структури в соціальному контексті на фонетико-фонологічному рівні. Дисертація є внеском у розвиток теорії стилів, у тому числі вимовних, а також продовжує розробку теорії соціолекту, сексолекту, аннолекту, ідіолекту на фонетичному рівні. Теоретична цінність дисертації, її матеріалів і висновків полягає у подальшому розвитку і вдосконаленню вивчення норм німецької вимови на основі характеру взаємодії соціальних та мовних явищ, динаміки німецької звукової системи у синхронії. У роботі визначаються базові одиниці соціофонетики, демонструється комплексна методика сучасних соціофонетичних досліджень, проведення аналізу ряду вимовних форм з погляду теорії про мовні зміни у їхньому розвитку для встановлення тенденцій розвитку окремих елементів звукової системи німецької мови.

Мета та основні задачі дослідження. Головною метою дослідження є вивчення фоностилістичної варіативності вимови (на сегментному рівні) представників різних соціальних груп населення Німеччини з метою опису вимовних особливостей окремих соціолектів за допомогою стратифікаційного методу. До задач роботи входить порівняння мовленнєвої варіативності носіїв німецької мови у Німеччині на рівні вимови, обєднаних / розділених ознаками статевої належності (фонетичні особливості сексолекту/ів), віком (аннолекти), а також вивчення вимовних особливостей дитячого мовлення.