Соціодинаміка свідомості у вимірах особистісного буття - Автореферат

АПН України спеціальність 09.00.03-соціальна філософія і філософія історії УДК: 101.1.:316 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософських та соціальних наук Київського національного торговельно-економічного університету. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Ільїн Володимир Васильович, Київський національний торговельно-економічний університет Офіційні опоненти: Доктор філософських наук, професор Бичко Ада Корніївна, Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Захист відбудеться “27” березня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м.Дослідження сутнісної кореляції світоглядно-персоналістичних орієнтацій індивидів з колізіями суспільного розвитку вимагає подолання тенденційності і спрощеності мономірного підходу до свідомості як “відображеного” буття. Сформоване “Я” в свідомості реалізується в можливості людини стати субєктом діяльності, що означає в першу чергу свободу вибору в орієнтаціях на обєктивний зміст явищ і процесів, звільнення від впливу зовнішніх детермінацій. Даний підхід вимагає вивчення низки питань: співвідношення свідомості та самосвідомості, проблеми субєктивного, роль феномену “Я” у духовному визначенні смисложиттєвих цінностей буття, взаємоповязаність ідеалу, цілепокладання та свободи як артефактів світоглядних орієнтацій, тотожність та відмінність менталітету і свідомості, співвідношення національної ідеї та національної свідомості. Головна мета дослідження полягає в аналізі онтологічної природи егології свідомості для осмислення багатозначності її феномену в духовно-культурному бутті, аксіологічних орієнтаціях і продуктивній самореалізації особистості, виявленні інтенційних структур (екзистенційних, персоналістських, ментальних) свідомості в кореляції з смисложиттєвими аспектаціями “Я” в системі соціальних та національних цінностей людини. розкрито аспектації співвідношення понять “свідомість”, “духовність” і доведено їхню нетотожність, розуміючи “дух” як ту сферу свідомості, де відбувається інтеграція обєктивного в субєктивне, перетворення цінностей особистісного існування в загальнолюдські світоглядні гуманістичні орієнтації, поскільки процес рефлексії в індивідуальній життєдіяльності субєктивного “Я” обумовлює перманентне функціонування духовного по усвідомленню життя, в силу чого спосіб буття особистості набуває дійсної повноти, унікальності й цілеспрямованого характеру;У першому розділі “Поняття свідомості: огляд літератури і вибір напрямків дослідження” здійснюється аналіз джерельної бази дисертаційної роботи, методологічних підходів до проблеми свідомості в системі філософського знання, розглядаються напрямки її вивчення, аналізується культурно-історична генеза проблеми онтології свідомості в структурі духовного буття людини. У першому підрозділі першого розділу “Науково-теоретичні засади дослідження” дисертантка аналізує літературу, використану при розгляді категорії свідомості, показує невіддільність субєктивного від культурно-історичного контексту, що відбувається з усвідомленням динаміки обєктивних соціальних структур (в процесі діяльності і спілкування). Філософські рефлексії щодо переосмислення проблеми свідомості та її ролі у становленні людської екзистенції з позицій визначення її методологічних засад, ментальної специфіки, культурологічного аналізу належать В.І. Вони дають широке уявлення про формування понять “свідомість”, “дух”, “душа”, “розум”. Виявлення змісту свідомості у взаємозвязку з формами духовної культури, світогляду та екзистенційно-персоналістського самовизначення особистості розкривається в монографічних дослідженнях С.С.На основі проведеного у дисертаційній роботі дослідження здійснено теоретичне обгрунтування і практичне вирішення актуального завдання, що виявляється у розкритті онтологічного статусу свідомості в процесі соціодинаміки екзистенційних самовизначень особистості. Основні висновки дослідження полягають у наступному: феномен свідомості в якості визначення дійсності демонструє в своєму змісті перехрещення внутрішнього і зовнішнього, сутності й існування, індивідуального і суспільного топосів досвіду. Свідомість характеризує такий спосіб існування субєктивності, в якому свідчення обєктивності в своїй даності набувають статусу очевидності для себе; однією з найважливіших характеристик онтології свідомості виступає поняття “духовності” як способу інтеграції особистості в “життєвий світ” й одночасно умовою формування її “Я”. аналіз соціодинаміки свідомості виявляє цілісність особистості в її соціальності.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ