Соціально-психологічна модель гендерної поведінки політичного лідера в уявленнях студентської молоді - Автореферат

Соціально-психологічна модель гендерної поведінки політичного лідера в уявленнях студентської молодіАктуальність соціально-психологічних досліджень політичного лідерства зумовлена, з одного боку, недостатнім рівнем розробки даної проблеми, особливо в Україні, де перші кроки в цьому напрямку були здійснені лише на початку 90-х років, з другого боку - високими запитами практики на розробку даної наукової тематики. Питання про те, за якими критеріями здійснюється оцінка політичних лідерів, цікавлять як науковців (соціальних психологів, політологів, соціологів та інших дослідників цього феномена), так і представників прикладної сфери (політтехнологів, іміджмейкерів тощо). Водночас лідерство як соціально-психологічний феномен у вітчизняній науці вивчалося переважно без врахування статі, оскільки лідерська роль апріорно вважалася за маскулінну. Результати ж такого дослідження мають як наукову цінність (оцінка та прогнозування гендерної поведінки політичних лідерів; аналіз уподобань виборців та прогнозування електоральних переваг з урахуванням гендерного фактора), так і суто прикладну (оцінка гендерного іміджу політичного лідера; оптимізація, корекція гендерного образу політика; розробка гендерного іміджу для цільової електоральної аудиторії) вагу. Наукова новизна дослідження полягає полягає у виявленні та реконструюванні соціально-психологічної моделі гендерної поведінки політичного лідера; визначенні критеріїв оцінки гендерної поведінки політичних лідерів; а також у виявленні факту обумовленості моделей поведінки не стільки біологічною статтю, скільки вираженістю маскулінних / фемінінних рис, відбитих (відображених) у гендерній поведінці.Перший розділ «Гендерна поведінка політичного лідера як предмет соціально-психологічного дослідження» присвячено загальному теоретичному аналізу проблеми гендерних особливостей поведінки політиків. Стать - це комплекс анатомічних, поведінкових та соціальних ознак, які визначають людину як чоловіка або жінку. У межах цього напряму найпомітнішими є «біографічний», представлений біографіями, мемуарами, публіцистичними роботами; «політико-соціологічний», у рамках якого збиралися статистичні дані про участь чоловіків і жінок у політичному житті, аналізувалися причини зниження представництва жінок у владних структурах за часів демократії та низької представленості жінок у парламентах Росії й України, а також перешкоди, які постають на шляху жінок до політичної влади; та «соціально-психологічний», спрямований переважно на виявлення іміджевих характеристик політичних лідерів - чоловіків і жінок - підходи. Другий напрям дослідження гендерних аспектів політичного лідерства - вивчення буденної свідомості (тобто того, якими постають політичні лідери в масовій свідомості). У більшості досліджень не ставилося спеціальне завдання вивчити й порівняти гендерну поведінку політичних лідерів різної статі чи існуючі в масовій свідомості гендерно-психологічні образи політиків тощо.Встановлено, що одним із важливих соціальних критеріїв, що впливає на оцінку поведінки політичних лідерів, є гендер. Як основні критерії розрізнення маскулінних та фемінінних рис особистості визначено: 1) соціально орієнтовані ознаки: ступінь домінування, ступінь автономності; 2) індивідуально орієнтовані ознаки: емоційність - раціональність, інтуїтивність - розсудливість, форми мислення, спрямованість особистості. Проведене емпіричне дослідження гендерних особливостей поведінки політичних лідерів в уявленнях молоді дало змогу встановити, що феномени буденної свідомості, закріплені у вигляді стереотипів, стосовно того, якою має бути жінка та жінка-політик, є протилежними: якщо жінка оцінюється як фемінінна, то жінка-політик - переважно як маскулінна. Визначено, що соціально-психологічними формами прояву гендерної поведінки політичних лідерів є: 1) модель поведінки політика маскулінного типу; 2) маскулінно-фемінінного типу в різних варіантах: з позитивним впливом фемінінності на професійний стиль; з негативним впливом фемінінності на професійний стиль; скомпенсованого маскулінно-фемінінного типу, адаптованого до професії; врівноваженого фемінінно-маскулінного типу, що вміло використовує переваги своєї статі; 3) модель гендерної поведінки політичного лідера з «розмитим», невизначеним гендерним статусом Соціально-психологічними критеріями оцінювання гендерної поведінки політичних лідерів визначено: 1) диференційованість за ознакою полярності; 2) соціально орієнтовані ознаки: якість (властивість), спрямованість та тип взаємодії; 3) індивідуально орієнтовані ознаки: якість (властивість), спрямованість особистості та тип взаємодії.

Основний зміст