Соціально-психологічна адаптація інвалідів з вадами зору до навчання у вищих навчальних закладах - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРоботу виконано в Інституті корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, старший науковий співробітник Сак Тамара Василівна, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, лабораторія інтенсивної педагогічної корекції, завідувач кандидат психологічних наук, доцент Мустафаєв Геннадій Юсифович, Національний університет Державної податкової служби України, кафедра соціології і психології Захист відбудеться “26” лютого 2008 року об 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України (04060, м.В умовах розбудови демократичного та правового суспільства сучасна політика української держави в галузі корекційної освіти спрямовується на реалізацію принципів гуманізму, милосердя, справедливості, моральності, пріоритету загальних прав і свобод людини, індивідуального особистісного підходу до осіб з порушеннями психофізичного розвитку. Відповідно до чинного законодавства України “Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України” інваліди 1 та 2 груп, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю зараховуються поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок. Вищесказане зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження - зясування сутності процесу соціально-психологічної адаптації інвалідів по зору до навчання у вищому навчальному закладі, зокрема, в отриманні професії, найбільш близької їм за власним соціальним досвідом - тифлопедагога. Предмет дослідження: фактори, які зумовлюють успішність соціально-психологічної адаптації студентів-інвалідів по зору до умов вищого навчального закладу. Гіпотеза дослідження: процес соціально-психологічної адаптації інвалідів по зору до нових умов вищого навчального закладу освіти протікає своєрідно, зі значними ускладненнями, обумовленими низкою соціально-психологічних факторів та повязаними з оволодінням студентами комплексом спеціальних умінь.У першому розділі „Теоретичні засади дослідження процесу адаптації студентів до умов вищого навчального закладу” проаналізовано вітчизняну та зарубіжну, загальну та спеціальну наукову психолого-педагогічну літературу з проблем адаптації особистості в цілому та студентів до умов ВНЗ, зокрема. Другий розділ “Методика та аналіз результатів експериментального вивчення факторів соціально-психологічної адаптованості студентів-інвалідів по зору до умов навчання у вищому навчальному закладі” включає визначення загальних складових процесу адаптації студентів; подається детальний аналіз контингенту учасників експериментів, зокрема, кількості інвалідів І та П груп, часу порушення зору у них та дані про тип навчального закладу, який закінчив студент. На основі аналізу матеріалів анкетування студентів та викладачів встановлено фактори адаптації, які надалі, для зручності експериментального вивчення, було розподілено на основні, до яких відносяться адаптивні уміння, зокрема, дидактичні, побутові, соціально-психологічні та супутні, зокрема, рівень тривожності, установки на адаптацію, мотивація навчання у ВНЗ, самооцінка та міжособистісні стосунки (в контексті впливу на їх розвиток факторів успішності у навчанні, громадської активності, глибини порушення зору). На другому етапі констатувального експерименту було зясовано, що названі уміння можуть розвиватись у студентів самостійно, але показник підвищується незначно (у 18 % у інвалідів І групи та у 14 % інвалідів ІІ групи). Аналіз наукових даних про особливості функціонування емоційно-почуттєвої сфери особистості при глибоких порушеннях зору та експериментальних матеріалів дозволили нам встановити причинно-наслідковий звязок між виникненням у студента-інваліда емоційних переживань, зокрема тривожних станів та рівнем його адаптованості. студент інвалід адаптація освітнійАдаптація людини до життя та діяльності - складне явище, спрямоване на забезпечення формування комплексу психічних реакцій, що визначають адекватну поведінку та ефективну взаємодію індивіда із навколишнім середовищем. Сутність механізму адаптації полягає в соціально-спрямованій активності людини на засвоєння рольових, нормативних вимог, цінностей, умов середовища; оволодіння сталими формами предметної професійної діяльності; досягнення певного входження в окремі форми організаційної взаємодії; узгодження соціальних інтересів, колективних, групових і особистісних цілей. Діагностика рівня адаптованості студентів-інвалідів по зору до умов ВНЗ потребує адаптації методик, зумовленої особливостями виконання ними практичних дій. Існує принципова можливість інвалідів по зору адаптуватися в умовах ВНЗ, проте рівень адаптації залежить від сформованості їх адаптивних умінь та ряду вищезазначених супутніх психологічних факторів.

Основний зміст дисертації