Соціально-психологічні умови розвитку автономності особистості в юнацькому віці - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.Роботу виконано на кафедрі психології Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор ТОМЧУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ, Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, проректор з наукової роботи. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор САВЧИН МИРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри психології; Захист відбудеться 16 вересня 2009 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Водночас, як засвідчив аналіз наукових праць, розглядаються лише окремі аспекти особистісної автономності: як «ефективна самостійність» (В.І.Моросанова, Г.С.Пригін, Є.В.Пупирєва), як стадія розвитку особистості (Е.Еріксон), як показник психічного здоровя (Ф.С.Перлз), як складова особистісної зрілості (С.Л.Братченко, М.Р.Миронова, О.С.Штепа), як принцип функціонування біосфери (А.Ангял, А.Маслоу), як ключова компетенція особистості (С.Браславські), як рівень зрілості цінностей (Р.М.Грабовська, О.І.Кузьміна, В.Хоффман) та розвитку моральності (Л.Кольберг, Д.Лоувінгер, Ж.Піаже), як властивість мотиву субєкта (Д.Дворкін, Е.Десі, Г.В.Оллпорт, Р.Райан,) та ін. Проблема розвитку автономності у юнацькому віці відображена у роботах О.Є.Дергачової, І.С.Кона, О.Ранка, К.Г.Юнга, зокрема, її формування в умовах соціально-психологічного тренінгу вивчала Ж.В.Пижикова, в процесі підготовки студентів-психологів - О.О.Сергєєва, окремо процес відособлення підлітків та юнаків досліджували Д.Гоффман, Л.В.Клочек, Є.В.Пупирєва, О.М.Цибур; вплив сімї на розвиток особистості юнацького віку - Д.І.Іванов, І.Г.Кошлань, П.Криттенден, О.І. Поза увагою психологів залишилося дослідження соціально-психологічних умов розвитку автономності особистості в юнацькому віці. Таким чином, соціальна значущість та недостатнє вивчення вищезазначених аспектів проблеми й обумовили вибір теми даного дослідження: «Соціально-психологічні умови розвитку автономності особистості в юнацькому віці». Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити соціально-психологічні умови розвитку автономності особистості в юнацькому віці, розробити програму її формування та психокорекції.У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади дослідження розвитку автономності особистості в юнацькому віці» - визначається сутність поняття автономності особистості, аналізуються наукові концепції та підходи до вивчення даної проблеми у зарубіжній та вітчизняній психології, розкриваються особливості її розвитку в юнацькому віці, ґендерні відмінності, розглядаються соціально-психологічні умови розвитку особистості цього віку. Прагнення до автономії як новоутворення виникає у підлітковому віці, але інтенсивний розвиток розпочинається саме в юнацькому віці, оскільки цей вік виявляється більш позитивним, сенситивним, відкритим для інтенсивного пізнання свободи і відповідальності, виступає підготовчим етапом для ствердження цінності автономності, її позитивного смислу (О.І. В юнацькому віці автономність розвивається послідовно під дією таких психологічних механізмів: інтерналізації (інкорпорації, інтроекції, ідентифікації), екстерналізації (проекції, соціального порівняння та ідентифікації), рефлексії «Я» та автономізації (інтеграції і творчого перетворення вихідних конструктів, значеннєвої інтеграції життєвого досвіду та ін.). Відповідно до теорії сімейних систем М.Боуена криза відокремлення дітей від батьків може мати дві моделі завершення: Емоційне відокремлення, що передбачає збереження взаємин юнака та юнки з родиною при одночасному прийнятті батьками їх дорослості. У другому розділі - «Експериментальне дослідження становлення автономності особистості в юнацькому віці» представлено результати констатувального експерименту з виявлення особливостей типів та динаміки автономності особистості в періоді юності; ґендерних відмінностей, чинників та умов її розвитку в сімї.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та результати емпіричного вивчення проблеми соціально-психологічних умов розвитку автономності особистості в юнацькому віці, визначені типи її автономної-залежної саморегуляції та їх взаємозвязок із характером сімейних взаємостосунків. Необхідною умовою успішної соціалізації осіб юнацького віку є розвиток автономності особистості, яка являє собою системне особистісне утворення, що функціонально проявляється впродовж життєдіяльності людини. Функціонально автономність проявляється в інтеграції процесів дистанціювання від зовнішніх та внутрішніх чинників і трансценденції власної природи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ