Соціально-психологічні умови подолання комунікативних бар"єрів студентської молоді - Автореферат

19.00.05 - Соціальна психологія; психологія соціальної роботи АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукКостюка АПН України, лабораторія організаційної психології, м. Костюка АПН України, лабораторія організаційної психології, завідувач (м. БОЧЕЛЮК Віталій Йосипович, Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління” МОН України, завідувач кафедри практичної психології (м. Захист відбудеться 15 травня 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім.Важливу роль серед останніх відіграють чинники, повязані з організацією ефективного спілкування студентів, зокрема, з подоланням комунікативних барєрів, які виникають в процесі взаємодії з різними субєктами навчальної діяльності (викладачами, працівниками деканатів, студентами тощо), а також із членами сімї, друзями тощо. Отже, соціальна значущість проблеми комунікативних барєрів студентської молоді та її недостатня наукова розробка й зумовили вибір теми нашого дослідження “Соціально-психологічні умови подолання комунікативних барєрів студентської молоді”. Мета дослідження - визначити особливості та чинники виникнення комунікативних барєрів у студентської молоді, а також розробити програму соціально-психологічного тренінгу для підготовки студентів до їх подолання. Існує звязок між особливостями комунікативних барєрів студентської молоді та такими чинниками: а) організаційно-професійними (тип майбутньої спеціальності студентів; форма навчання студентів; форма власності вищого навчального закладу); б) соціально-демографічними (вік студентів; їх стать; сімейний стан). Підвищити рівень підготовки студентів до подолання комунікативних барєрів можна в результаті соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на реалізацію в процесі підготовки студентів таких соціально-психологічних умов: а) оволодіння знаннями, що розкривають сутність комунікативних барєрів, їх основні види та причини виникнення; б) методами діагностики комунікативних барєрів; в) засобами та прийомами ефективної комунікативної взаємодії, усвідомлення та подолання комунікативних барєрів.Перший підетап був спрямований на вивчення наявності (або відсутності) комунікативних барєрів у студентської молоді, міри їх вияву в навчальній та позанавчальній сферах життєдіяльності студентів (при взаємодії з різними субєктами спілкування), впливу комунікативних барєрів на активність та самопочуття студентів та ін. Дослідження проводилося за допомогою анкети № 2 “Комунікативні барєри студентської молоді”, розробленої автором (в анкеті використовувалися переважно закриті питання, зміст яких був розроблений з урахуванням відповідей студентів, отриманих на першому етапі дослідження). Що стосується вищого навчального закладу, то встановлено, що такі барєри найчастіше виникають з такими категоріями субєктів: а) в системі “вертикальних” стосунків - з викладачами (46,0%) та працівниками деканату (24,7%); б) в системі “горизонтальних” стосунків - із студентами своєї групи однакової статі (36,7%) та студентами своєї групи протилежної статі (24,7%). Також зроблено висновок про те, що комунікативні барєри у студентів найчастіше виникають з тими людьми, з якими студенти включені в спільну діяльність, з якими вони найбільш активно взаємодіють та з тими, хто має/або демонструє свій вищий статус (викладачі, працівники деканату, студенти своєї групи, батьки, особи з вищим соціально-майновим статусом тощо). Дослідження показало, що комунікативні барєри істотно впливають на організацію життєдіяльності студентів, Так, 69,7% опитаних студентів відповіли, що комунікативні барєри впливають на їхню активність, 74,7% студентів зазначили, що комунікативні барєри впливають на їх самопочуття.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ