Соціально-психологічні та інформаційно-комунікаційні механізми політичного лідерства - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П.Робота виконана на кафедрі суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій Університету «Україна». Науковий керівник: доктор політичних наук, професор Бебик Валерій Михайлович, Відкритий міжнародний університет «Україна», проректор з політичних комунікацій, керівник департаменту політичних комунікацій, аналізу та прогнозування. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Корнієнко Валерій Олександрович, Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри українознавства, політології і права; Захист відбудеться «29 » жовтня 2010 року о 16 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.12 Національного педагогічного університету імені М. П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.Відтак, за сучасних політичних, економічних, культурних процесів, які відбуваються у світі загалом та в Україні зокрема, політичні лідери відіграють визначальну роль у формуванні стратегій розвитку суспільства. На сьогоднішній день результатом досліджень феномена політичного лідерства цілим комплексом наук гуманітарного та суспільного спрямування і, передусім, політичною наукою стало формування розуміння політичного лідерства як феномена демократичної політичної культури. Незважаючи на значні наукові здобутки у вивченні проблем політичного лідерства та актуальність питань, повязаних із становленням та функціонуванням лідерства в демократичному середовищі, у сучасній вітчизняній науці дослідженню феномена політичного лідерства не приділяється достатньо уваги. Так, низка проблем, присвячених науково-теоретичному аналізу різних аспектів дослідження місця і ролі, конкретних функцій, типологій та психологічних засад політичного лідерства фрагментарно представлена у монографіях, що стосуються розгляду функціонування політичних еліт, політичної психології та політичної культури загалом. У межах здійсненого дослідження одержано результати, які відзначаються науковою новизною та у вигляді тез висуваються на захист: Вперше: - у дослідженні політичної комунікації як основної сфери взаємодії політичного лідера і суспільства проаналізовано ефективність застосування технологій паблік рилейшнз, політичної реклами, іміджмейкингу як засобів вдосконалення політичної комунікації між політичними лідерами та громадськістю, які сприяють демократизації суспільно-політичних відносин, легітимності влади, публічному діалогу між субєктами політики, можливості досягнення суспільного консенсусу, прямим та зворотнім звязкам між владними структурами та громадянами;Особливу увагу приділено розгляду основних теорій політичного лідерства та функцій, які виконує політичний лідер у демократичному середовищі. Стогділ) розвинули цю теорію і висловили припущення, що політичному лідеру притаманні певні особливі риси, котрі відрізняють його серед інших звичайних людей, і саме вдале чи правильне поєднання цих рис робить людину лідером. Фідлер, який розробляв цю теорію, намагався довести, що здатність особи до лідерства є випадковою і залежить від багатьох ситуативних чинників, у тому числі від манери поведінки лідера, поведінки його послідовників, кваліфікованої команди тощо. Зазначається, що такі факти, як багатогранність особистості політичного лідера та середовище, в якому виникає та існує політичне лідерство, роблять неможливим визначити єдину типологізацію політичного лідерства. Якщо американська наука типологізує лідерство, беручи до уваги характер самого лідера, властивості його послідовників, взаємозвязок між лідером та його послідовниками, а також контекст або певну ситуацію, в якій здійснюється лідерство, то європейські науковці (Ж.Зясовано структуру (предмет - політичні лідери, партії; обєкт - потенційні виборці; зміст - передвиборчі програми, особистості політичних лідерів; завдання - збільшення кількості вибоців, стимулювання певної поведінки; цілі - конкретизовані ті чи інші завдання; технічні засоби - теле-і радіопередачі, публікації, зустрічі з виборцями, теледебати, листівки, плакати, відеоролики, рекламні кліпи; прямі і зворотні звязки - листи читачів, глядачів, опитування громадської думки тощо) та глибинні психологічні механізми політичної реклами (викликання бажань; навіювання; створення настанов; брендинг), які сприяють формуванню у суспільстві потрібної поведінки та способу мислення політичним лідерам. Таким чином, політична реклама на телебаченні є дуже ефективною, оскільки телеглядачі мають можливість аудіовізуально сприймати у телевізійному просторі імідж, ідеальний образ політичного лідера. Іміджмейкинг політичного лідера використовує політичну рекламу, яка допомагає політикам ефективно планувати виборчу кампанію, сприяє роботі над іміджем, підвищує рівень культури проведення виборів і політичної культури суспільства в цілому. Саме імідж скорочує шлях до електорату, оскільки електорат отримує найбільш привабливі аспекти образу політика.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ