Соціально-психологічні чинники міжособистісної залежності в ранній юності - Автореферат

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНауковий керівник: член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор Титаренко Тетяна Михайлівна, завідувач лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, старший науковий співробітник Петрунько Ольга Володимирівна, провідний науковий співробітник лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України кандидат психологічних наук, доцент Папуча Микола Васильович, завідувач кафедри загальної та практичної психології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Захист відбудеться "15" вересня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України, 04070, м.Міжособистісна залежність, або залежність від стосунків із іншою людиною, лише нещодавно постала перед дослідниками як окремий феномен, що потребує наукового аналізу. Тривалий час проблематичність даного явища була не завжди помітна, адже в будь-яких значущих стосунках залежність певною мірою наявна. Нерідко залежність від близької людини розглядалася як особливість передусім жіночої поведінки (А. В. Навіть вочевидь деструктивні форми міжособистісної залежності зазвичай не оцінювалися як небезпечні порівняно з алкоголізмом, наркоманією, ігроманією тощо. Однак, на нашу думку, не варто недооцінювати важливість проблеми залежності, що виникає в близьких стосунках.У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, подано характеристику стану проблеми, її сутності та значущості; визначено обєкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення роботи; наведено дані про організацію дослідження, апробацію роботи, її структуру та обсяг. У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних чинників міжособистісної залежності в ранній юності» - відображено стан вивчення даної проблеми вітчизняними й зарубіжними психологами; проаналізовано й узагальнено провідні напрями та підходи до аналізу феномену міжособистісної залежності; описано варіанти стосунків, у яких виявляється проблема залежності; теоретично передбачено низку соціально-психологічних чинників, що зумовлюють дане явище в інтимних любовних стосунках у ранній юності. У третьому залежність - це феномен, який розгортається в близьких значущих стосунках (А. Розбіжності фіксуються у таких характеристиках стосунків: мотиваційні конструкти, що підтримують стосунки; тло розгортання міжособистісної взаємодії; особливості простору Ми-існування та динаміка розгортання стосунків. З цією метою було вибрано такі методи: 1) шкала емоційної проникливості стосунками в сконструйованому нами опитувальнику, що дає змогу діагностувати рівень переживань, повязаних зі стосунками; 2) методика вивчення особливостей цільової направленості особистості «Я хочу...Зясовано сутність феномену міжособистісної залежності; визначено параметри, за якими розрізняються конструктивна та деструктивна форми залежності; окреслено типи стосунків за представленістю проблеми залежності в них, та зясовано ряд чинників, які її зумовлюють; визначено інтерпретативні особливості виявлених соціально-психологічних чинників. Без даних стосунків особистість не уявляє свого життя, розраховує на них, сподівається досягти завдяки їм благополуччя й захищеності від різноманітних труднощів; водночас вона розчаровується, мучиться й не може від цих стосунків звільнитися. Чинники, які зумовлюють і запускають деструктивний механізм залежності в ранньому юнацькому віці, стосуються інтерпретативних можливостей особистості та способів організації нею простору й часу життя загалом. У латентно залежних стосунках проблема існує в прихованому, потенційному вигляді: без даних стосунків закоханим важко уявити своє життя, адже вони стали основою позитивного самоприйняття, допомагають уникнути самотності, їм підпорядковуються найважливіші аспекти життя; але на субєктивному рівні така залежність не сприймається як проблема, адже взаємини повністю задовольняють закоханих. Названі типи стосунків можуть розглядатися як етапи розвитку взаємодії в напрямі поступової автономізації, перетворення деструктивної залежності на конструктивну: латентна залежність рано чи пізно перетворюється на тотальну, тотальна через кризовий, конфліктний етап стосунків може перерости в автономний тип взаємин або, внаслідок непродуктивного проходження кризи, знову запускати невротичне коло залежності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ