Визначення актуальності питання щодо забезпечення нормальних умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями в Україні. Дослідження сучасного стану та розробка пропозицій щодо напрямків розвитку соціально-правового захисту інвалідів.
Доказом цього є прийняття указів Президента України “Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки”, “Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів та проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю”, де визначено конкретні заходи, виконання яких має сприяти вирішенню проблем професійної реабілітації і зайнятості інвалідів, створенню умов для практичного втілення у життя ідеї інтеграції інвалідів у суспільство. Підтвердженням прагнення нашої держави вирішувати проблеми професійної реабілітації та зайнятості інвалідів і послідовності курсу на євроінтеграцію є ратифікація Україною Конвенції МОП “Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів” № 159. В Україні сьогодні мешкає близько 2,6 млн. інвалідів, що становить понад 5% населення держави. Незважаючи на велику кількість нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення проблем інвалідів, та організаційних заходів у цій сфері, на сьогоднішній день в Україні залишається чимало проблем у сфері забезпечення належного життя інвалідів. Існують проблеми і в фінансуванні різноманітних заходів соціально-правового захисту інвалідів, внаслідок чого багато інвалідів та сімей, які мають дитину-інваліда, знаходяться у стані зубожіння.На підставі аналізу думок вітчизняних та зарубіжних вчених зясовуються теоретичні підходи до концептуально нового визначення змістовного навантаження соціально-правового захисту інвалідів як економічної, соціальної та правової категорії. Так, законодавство щодо соціально-правового захисту інвалідів, хоча у цілому і відповідає міжнародним і європейським стандартам, однак характеризується розпорошеністю нормативного матеріалу, тобто норми, що регулюють це питання, містяться у великій кількості нормативно-правових актів різного рівня (понад 500 нормативно-правових актів). Дисертант вважає за необхідне видання офіційного збірника „Соціально-правовий захист інвалідів в Україні”, структура якого відображатиме основні рівні та напрямки соціально-правового захисту інвалідів, а також прийняття Соціального кодексу, який дозволить полегшити правозастосовчу діяльність у цій сфері, забезпечить рівність усіх громадян та більш ефективний вплив на правове регулювання соціально-забезпечувальних відносин за участю інвалідів. Для забезпечення інвалідам рівних з іншими громадянами фактичних можливостей щодо доступу до соціальних благ та для забезпечення їх участі в усіх сферах суспільної життєдіяльності пропонується запровадити соціально-правову експертизу нормативно-правових актів за участю відповідних представників влади та обєднань громадських організацій інвалідів. Для вдосконалення правового забезпечення процесу професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями необхідно провести низку організаційно-правових заходів: виходячи з реалій сьогодення, підготувати та затвердити Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2010 - 2012 роки, зокрема передбачити створення нових робочих місць для інвалідів за рахунок коштів, одержаних внаслідок застосування адміністративно-господарських санкцій; посилити правові санкції за невиконання нормативних приписів щодо забезпечення безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до навчальних закладів, центрів професійної реабілітації інвалідів, управлінь праці та соціального захисту населення, відділень Фонду соціального захисту інвалідів, служб зайнятості та ін.; розширити перелік спеціальностей, за якими проводиться професійне навчання інвалідів; створити в Україні єдиний державний компютерний банк даних інвалідів, які потребують професійної реабілітації, можуть і бажають працювати; підвищити рівень державної підтримки підприємств громадських організацій інвалідів, зокрема шляхом збільшення обсягів державного замовлення; посилити контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, вимог ст.За результатами проведеного дисертаційного дослідження, виконаного на підставі аналізу міжнародно-правових актів, законодавства України та практики його реалізації, а також теоретичного осмислення наукових праць щодо проблем соціально-правового захисту інвалідів, наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку теорії трудового права та права соціального забезпечення та формулюванні науково-практичних пропозицій щодо соціально-правового захисту інвалідів у сучасних соціально-економічних умовах. Вважаємо, що увага науковців має бути спрямована не на формальну заміну понять, а на відповідне наповнення вже існуючого терміна “інвалід” сучасним змістом, не звужуючи при цьому коло осіб, які потребують додаткового особливого соціально-правового захисту.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
