Дано загальне визначення поняттю діти групи "ризику". Підкреслюється, що американська система соціальної допомоги дітям досить складна і гнучка. Розробляються і пропонуються особливі програми для реабілітації сімей і навчання фахівців різних профілів.
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ДІТЕЙ ГРУПИ «РИЗИКУ» В СШАЦя проблема властива й іншим країнам, тому вважаємо доцільним вивчення зарубіжного досвіду соціально-правового захисту «дітей групи ризику», зокрема США, де проблема «дітей групи ризику» є дуже актуальною і чимало дослідників зосереджують увагу на вивченні різних аспектів проблеми. Американський дослідник проблеми Л.Кубан (Larry Cuban) [1], аналізуючи походження поняття «група ризику», стверджує, що опис дітей «групи ризику» з"явився майже 200 років назад, коли члени Ньюйоркської спілки безкоштовної освіти (New York Free School Society) звернулися до законодавчих зборів штату з проханням створити школу для дітей із збіднілих сімей. До першочергових завдань служб захисту дітей і профілактики належать: розгляд заяви про насильство та занедбання; встановлення причини насильства та занедбання; запобігання подальшому нанесенню ушкоджень дітям; визначення інтересів дітей; прийняття заходів щодо покращення здатності сімї утримувати дітей у безпеці вдома; вилучення дітей з ризикових умов; опікунство над дітьми за потреби; направлення батьків до інших служб та організацій та допомога батькам у вирішенні проблем, які призвели до насильства та занедбання дітей [3]. Міжамериканськими штатами існують відмінності щодо способу управління службами захисту дітей: у деякий штатах порушені справи слухаються у сімейному суді, а не в суді у справах неповнолітніх; у деяких штатах функціонують виправні центри за місцем проживання, де діти живуть разом з батьками, тоді як батьки працюють над вдосконаленням виконання батьківських обовязків; більшість штатів наймають окремих «помічників» або «помічників по домашньому господарству», які відвідують сімї з метою забезпечення безпеки і покращення навичок харчування, прибирання, проведення закупок або транспортування. Довірений доповідач (mandatory reporter) особа, яка зобов"язана за законом доповідати про вчинене проти дитини насильство, про нехтування батьківськими обов"язками може бути представником наступних професій: лікар; няня (медична сестра); лікар швидкої допомоги; психолог; вчитель; працівник денних дитячих установ (садків, ясел); стоматолог; соціальний працівник; психолог; психіатр; коронер, слідчий, які веде справи про насильницьку або раптову смерть; офіцер правоохоронних органів; радник, який надає консультації для алкоголіків та наркоманів тощо [4].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
