Соціально-правовий статус козацької старшини гетьманщини у другій половині XVIІ – XVIІІ століття - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Долматова Наталія Іванівна, Міжнародний гуманітарний університет, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, ПРОФЕСОРХАРИТОНОВ Євген Олегович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри цивільного права; козацький гетьманщина правовий кандидат юридичних наук, доцент КОВАЛЬОВА Світлана Григорівна, Чорноморський державний університет імені Петра Могили (м. Захист відбудеться 6 червня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.086.01 Одеської національної юридичної академії за адресою: 65009, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної юридичної академії за адресою: м.У звязку з цим, важливим є вивчення характеру соціально-економічних відносин, що сформувалися в українському суспільстві протягом другої половини XVII-XVIII ст., оскільки саме вони є одним із найпотужніших факторів, які визначають розвиток будь-якої держави. Більше того, сама старшина в процесі боротьби за юридичне оформлення своїх прав та привілеїв досить часто була каталізатором цих суспільних перетворень. Отже, без аналізу усього комплексу проблемних питань, що повязані з еволюцією соціально-правового статусу козацької старшини, неможливо буде досягти цілісного розуміння витоків тієї трансформації соціально-економічних відносин та державно-правових інститутів, що мала місце на українських землях у другій половині XVII-XVIII ст. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програми Міністерства освіти і науки України „Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до загальної теми „Традиції і новації в сучасній українській державності і правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006-2010 рр. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукових досліджень кафедри історії держави і права Одеської національної юридичної академії, що здійснює розробку наукової теми „Традиції і новації в правовому житті України (історичний аспект)” на 2006-2010 рр. доведено, що незважаючи на відсутність законодавчого визначення старшинського прошарку як окремого привілейованого (шляхетського) стану, вже на середину XVIII ст. козацька старшина являла собою вищий стан тогочасного суспільства, про що свідчили такі характері ознаки, як: замкнутість цього соціального прошарку, спадковість у передачі звання, наявність особливого комплексу прав та обовязків, які не поширювалися на інші верстви населення. визначено соціально-економічні, політичні та ідеологічні чинники, що обумовили процес виділення старшини із середовища козацького загалу, та прослідковано її подальшу трансформацію у привілейований стан українського суспільства;Перший розділ „Козацька старшина Гетьманщини у другій половині XVII-XVIII ст.: структура, соціальний склад, шляхи формування” складається із трьох підрозділів і присвячений аналізу процесу формування в українському ранньомодерному суспільстві окремої соціальної групи - козацької старшини. „Стан наукової розробки проблеми” проаналізовано стан наукової розробки проблемних питань, повязаних із зародженням, становленням, соціальною та правовою еволюцією нової української еліти у другій половині XVII-XVIII ст. Когута розглядалися проблеми еволюції соціально-політичного статусу старшини, її боротьба за офіційне оформлення свого привілейованого становища та за набуття прав російського дворянства тощо. Проте, як правило, більшість дослідників зосереджується або на аналізі окремих персоналій (старшинських родів), або займається розробкою питань, повязаних із соціально-економічними характеристиками козацької старшини. Дотепер залишаються недослідженими у повному обсязі такі питання, як: перетворення старшинського прошарку на привілейований закритий суспільний стан, участь неурядової старшини у формуванні та діяльності органів державної влади, становлення системи прав та привілеїв старшинського прошарку тощо.Із перших років Національно-визвольної війни в українському суспільстві почався процес формування нової генерації соціальної еліти - козацької старшини, яка складалася з представників „урядової старшини” та „значного військового товариства”. Перші ознаки перетворення козацької старшини на окремий стан українського суспільства проявляються в процесі консолідації старшинського середовища, перетворення його на замкнуту корпоративну групу, потрапити до якої зі сторони стає практично неможливим. Протягом другої половини XVII-XVIII ст. відбувається поступове обмеження соціального сектора суспільства, з якого рекрутувалася козацька старшина - доступ до старшинського кола представникам нижчих, непривілейованих прошарків унеможливлюється як де-факто, так і де-юре.

Основний зміст роботи