Соціально-політичний розвиток Римської імперії в ІІІ столітті н.е. - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукНауковий консультант: КАДЄЄВ Володимир Іванович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Харківського національного університету. Офіційні опоненти: ФЕДОСИК Віктор Анатолійович, доктор історичних наук, професор, Білоруський державний університет, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків; ПЕТРОВА Елеонора Борисівна, доктор історичних наук, професор, Таврійський національний університет ім. Вернадського, професор, кафедри історії стародавнього світу та середніх віків; Захист відбудеться "26" березня 2004 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету ім.Суспільне та політичне життя римської держави цього часу було насичене важливими подіями; в ньому спостерігались процеси, зародження яких мало коріння в попередньому періоді римської історії. Отже, вивчення соціально-політичного розвитку Римської імперії в ІІІ ст. н.е. має велике значення для зясування закономірностей та особливостей історії римлян протягом всієї імператорської епохи. Для досягнення цієї мети у дисертації вирішується ряд задач: визначення місця таких установ, як сенат та армія, у системі державних органів Римської імперії на початок ІІІ ст. н.е.; дослідження змін у збройних силах римлян та в сенаті протягом ІІІ ст. н.е.; зясування ролі сенату та армії у політичному житті римської держави в даний період; характеристики тих спроб узурпації імператорської влади, в яких деякі сучасні історики вбачають прояв сепаратизму провінцій Римської імперії в період кризи ІІІ століття; аналізу виступів низів населення Римської імперії в цей же період і їх впливу на політичний розвиток держави римлян; дослідження таких аспектів проблеми кризи ІІІ століття, як характер кризи, її хронологічні межі, особливості протікання та результати подолання, визначення місця даної кризи в історії Римської імперії. Необхідність зясування передумов виникнення політичної нестабільності в римській державі, яка переросла у тривалу політичну кризу, вимагає вивчення соціально-політичних відносин у Римській імперії, починаючи з кінця ІІ ст. н.е. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній: - вперше в українському антикознавстві на основі використання свідчень історичних джерел та з врахуванням результатів досліджень сучасніх істориків зроблено аналіз подій соціально-політичного життя Римської імперії протягом ІІІ ст. н.е.;В цьому творі містяться свідоцтва з питань про роль сенату та армії у політичному житті римської держави в роки правління імператорів династії Северів, про реформаторську діяльність засновника династії, про характер взаємовідносин між імператором, сенатом та армією у першій третині ІІІ ст. н.е. Епіграфічний матеріал дозволяє уточнювати хронологію подій соціально-політичного життя Римської імперії, визначати кордони територій, які опинялись під владою окремих претендентів на імператорський престол, містить у собі інформацію щодо процесів, які відбувались у політичній, соціальній, духовній сферах суспільного життя імперії протягом ІІІ ст. н.е. Поряд з роботами загального характеру вже в першій половині ХІХ ст. зявились дослідження, в яких висвітлювався розвиток окремих регіонів імперії в ІІІ ст. н.е., правління римських імператорів цього часу, робились спроби визначити причини виникнення кризи ІІІ століття та встановити місце цієї кризи в історії Римської імперії. Зі смертю Олександра Севера (235 р. н.е.) почалась агонія цієї системи влади; імператор Галлієн усуненням сенаторів від командних посад в армії поклав край не тільки двовладдю, а й самій системі Принципату; Діоклетіан відновив стабільність у державі, але його реформи привели до створення нової політичної системи, яка докорінно відрізнялась від Принципату. На думку деяких істориків, в роки правління Септимія Севера відбулось послаблення позицій сенату та зростання ролі армії в житті Римської імперії; цей імператор вороже ставився до сенату та сенаторів, намагався спиратись на чиновників зі стану вершників та солдатів, зруйнував систему Принципату та запровадив у Римі необмежену воєнну монархію.Отже, на основі залучення свідчень історичних джерел та вивчення літератури всебічному науковому аналізу була піддана проблема соціально-політичного розвитку Римської імперії в ІІІ ст. н.е. Характерними рисами політичного життя римлян протягом ряду десятиліть були: часта зміна імператорів, чисельні спроби узурпації імператорської влади, зясування питання про те, хто буде правити державою, за допомогою збройної сили. Хоча їх правителі не завжди явно намагались розповсюдити свою владу на всі володіння римлян і столицю римської держави, ми не маємо достатніх підстав стверджувати, що їх метою було відокремлення від Римської імперії та створення незалежних від Риму держав. Застосування до аналізу подій політичного життя Римської імперії в ІІІ ст. н.е.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ