Соціально-політичний контекст локальних війн і воєнних конфліктів в умовах глобалізації - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИЕлементи наукової новизни стосуються використання автором власної методики дослідження наслідків локальних війн і воєнних конфліктів як цілісного явища. Застосування такого підходу дозволило дисертанту всебічно дослідити явище локальних війн і воєнних конфліктів, визначити його структуру, зміст, динаміку і характер впливу на соціально-політичні процеси внутрішнього і міжнародного життя за умов глобалізації. Применение такого подхода позволило диссертанту разносторонне исследовать явление локальных войн и военных конфликтов, определить его структуру, содержание, динамику и характер влияния на социально-политические процессы внутренней и международной жизни в условиях глобализации. Предложенная автором методика оценки последствий локальных войн и военных конфликтов основывается на принципе исследования последствий войны как системы факторов. Поскольку последствия войны связаны с ее причинами и источниками локальных войн и военных конфликтов, при их изучении автор рассматривает последствия войн и конфликтов во взаимосвязи с источниками и причинами вооруженного противоборства.Світова спільнота все частіше стикається з новими, нетрадиційними формами війн і конфліктів, які стали постійним атрибутом сучасного етапу міжнародних відносин. Локальні війни і воєнні конфлікти різного масштабу та інтенсивності, що стали постійною формою силового вирішення політичних, територіальних, етнонаціональних, релігійних, економічних та інших протиріч, становлять одну з основних загроз як для національної, так і для міжнародної безпеки. Різнобічне дослідження проблеми локальних війн і воєнних конфліктів дає підстави зробити ряд узагальнень щодо подолання їх наслідків та локалізації впливу на процеси соціального і політичного розвитку окремих держав та міжнародної системи в цілому. Визначена мета передбачає розвязання наступних завдань: Проаналізувати еволюцію поглядів і концептуальних уявлень стосовно проблеми локальних війн і воєнних конфліктів та сформулювати категоріально-понятійний науковий апарат проблеми (уточнити схожі за смисловим навантаженням поняття і категорії “локальна війна” і “воєнний конфлікт”, показати їх спільні риси та відмінності, розглянути й уточнити типологію локальних війн і воєнних конфліктів постбіполярного періоду). Розробити методику дослідження наслідків локальних війн і воєнних конфліктів як цілісного, системного явища та сформулювати структурну систематизацію наслідків локальних війн і воєнних конфліктів (розкрити зміст, динаміку і характер їх впливу на соціально-політичні процеси внутрішнього і міжнародного життя, встановити взаємозвязок наслідків збройного протиборства з їх джерелами, причинами, характером і основними результатами).У першому розділі “Теоретичні засади дослідження локальних війн і воєнних конфліктів” розглядається еволюція світоглядно-методологічних уявлень щодо походження, сутності і причин виникнення локальних війн і воєнних конфліктів. За доби капіталізму війна вважалася міжнародно-правовим станом, який дає можливість двом або більше сторонам розвязувати конфлікт за допомогою збройного насильства. Власне поняття “локальна” або “обмежена” війна зявилося наприкінці 1950-х рр. для розмежування різних типів збройного насильства, оскільки “обмежена війна” могла здійснюватися відносно невеликими силами, мати обмежені політичні та воєнні цілі та не загрожувати переростанням у тотальний конфлікт з використанням ядерної зброї. На відміну від локального конфлікту, локальна війна характеризується двома основними ознаками: субєктом війни виступає виключно держава, а право оголошувати війну надано тільки легітимному державному органові. При використанні політологічних і військово-політичних досліджень основну увагу було приділено концептуальним положенням, що відображають теоретичне бачення проблеми локальних війн і конфліктів, а також розвиток методології аналізу цієї проблематики.В історії людства локальні війни і воєнні конфлікти були невідємною ознакою відносин між державами та окремими групами (верствами) населення, виступаючи одним з дієвих засобів досягнення цілей різних членів суспільства, політичних угруповань і їх лідерів. На відміну від біполярної доби, коли локальні конфлікти обовязково так чи інакше розглядалися під кутом зору їхнього впливу на відносини між основними центрами сили, в постбіполярний період локальні війн та конфлікти набули істотно більшої автономності. Якщо за умов біполярності основна загроза міжнародній безпеці та стабільності, яку становили локальні війни і конфлікти, полягала в перспективі їх ескалації, то в постбіполярних умовах основна загроза локальних війн та конфліктів, полягає в їх дифузії. Спостерігається вибіркове та некоординоване ставлення основних міжнародних акторів до локальних війн та конфліктів, залежно від індивідуальних інтересів учасників міжнародної системи. Спостерігаються зміни і в колі учасників конфліктів, що власне й визначає основну градацію локальних війн і воєнних конфліктів як різних явищ.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ