Соціально-політичні неологізми та оказіоналізми в американському варіанті англійської мови: структура – семантика – функціонування - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукПитанню еволюційних процесів у мові присвячено низку наукових праць, серед яких дослідження О.С. Неологізми британського варіанту англійської мови різних періодів досліджено в дисертаціях Н.Г. У американському варіанті англійської мови (АВАМ) неологізми досліджували Т.А. З погляду теорії неології процеси утворення нових слів, причини та передумови їх виникнення досліджено в мовознавстві ще не достатньо, зрештою досі немає виваженого чіткого визначення неологізму. Сам факт реєстрації нових слів лексикографами, котрі водночас є носіями мови, означає, що ці слова пройшли стадії входження і часткової чи повної асиміляції в мові, а саме: узуалізації, акцептуалізації та лексикалізації у мовленні та мові.У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету дослідження, його обєкт та предмет, окреслено хронологічні рамки, сформульовано методологічні принципи, якими керувався дисертант під час роботи.Слід дотримуватися погляду, за яким неологізми - це новоутворені чи переосмислені і зареєстровані слова, що 1) частково нові за формою і повністю або частково нові за змістом (Dallasgate, retribilization); 2) нові за формою і повністю чи частково нові за змістом (hashaholic, inflump); 3) старі за формою, але нові за змістом (pacification, presence); 4) слова повністю нові за формою, а за змістом старі (edbiz, Irenology); 5) запозичення (je men foutisme, aperturismo), котрі зявились у мові під впливом позамовних та внутрішньомовних чинників для відбиття і назви нових чи старих явищ і процесів обєктивно існуючого світу та субєктивної його оцінки мовними засобами. Критерії розмежування соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів такі: 1) неологізми є лексичними одиницями мови і мовлення, а оказіоналізми - лише мовлення; 2) для неологізмів наявність автора не є суттєвою, а для оказіоналізмів - вона суттєва; 3) неологізми мають позатекстове і текстове значення, а оказіоналізми лише текстове; 4) новизна неологізмів повязана передусім з новизною денотату, а новизна оказіоналізмів - із незвичністю поєднання морфем та компонентів слів; 5) свіжість неологізмів з часом зникає внаслідок їхньої повної лексикалізації. Таким чином, беручи до уваги не тільки позамовну соціальну детермінованість виникнення соціально-політичних неологізмів і оказіоналізмів, а й внутрішньомовну потребу номінації і комунікації, враховуючи різноманітні концепції трактування неологізмів і оказіоналізмів у лінгвістичній літературі, а також виокремлення різних критеріїв їхнього розмежування, можемо зробити висновки до першого розділу: 1. Серед чинників, які зумовлюють появу нових слів (потреба номінації і комунікації), поміж критеріїв, які є показниками новизни слів (час, мовний простір), слід виокремити передусім новизну форми і змісту, новизну денотатів, які ці слова відбивають, а також сприйняття названих мовно-мовленнєвих утворень як нових у першу чергу носіями мови. Неологізми із другим компонентом person: pressperson, clergyperson, mediaperson є свідченням нової тенденції у АВАМ - вживати слово person замість слів man, woman чи суфіксів - esse, - ine, - ette для передачі поняття роду іменників, чи радше, для уніфікації цього поняття.Такі слова отримали оформлення за наявними лексико-граматичними параметрами, зареєстровані у лексикографічних джерелах, мають специфічні особливості змісту і поступово закріплюються у мові. Соціально-політичні оказіоналізми це - мовленнєві конкретно-ситуативні одиниці, які утворюються за загальновживаними і за новими словотвірними моделями з метою надання стилістичної експресії змісту. Такі слова відображають передусім тенденцію до економії засобів вираження, проте вони ще не зареєстровані у лексикографічних джерелах. Оскільки гносеологічна та онтологічна сутність неологізмів і оказіоналізмів не є гомогенною, то і їхні структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості, реалізовані у соціально-політичних текстах, варіюються залежно від внутрішньомовних якісних параметрів АВАМ. Процес утворення соціально-політичного прошарку нової лексики характеризується як високою продуктивністю та активністю традиційних словотвірних моделей, так і утворенням слів за новими моделями, зокрема, Euro n = N, n gate = N, v ola = N, n mania = N, v in = N.

Основний зміст дисертації