Соціально-побутова адаптація українців із Польщі в УРСР у 1944–1950-х роках (на матеріалах західних областей України) - Автореферат

Соціально-побутова адаптація українців із Польщі в УРСР у 1944-1950-х роках (на матеріалах західних областей України)У громадсько-політичному плані дослідження проблеми масового переміщення людей з місця їх корінного проживання у нові географічні і соціальні умови заселення передбачає завдання вивчення того, як таке примусове переміщення відобразилося у свідомості людей і який слід воно залишило в народній памяті, як позначилося на менталітеті так званих переселенців, на їх духовній культурі. У процесі роботи над темою передбачалися такі вектори дослідження: узагальнення історіографічного доробку радянської, української, діаспорної, а також польської та російської історіографії з проблеми переселення українців з Польщі в Україну, виявлення її позитивних напрацювань та недоліків; з позицій наукової свободи, що стала можливою в умовах національної державності, оцінити зовнішньополітичні радянсько-польські документи, в руслі яких було ініційовано, організовано і реалізовано переселення, вияснити політичні принципи, якими керувалися державні структури СРСР, УРСР і Польщі у його здійсненні; поповнення джерельної бази до вивчення як проблеми переселення українців з Польщі в УРСР, так і їх соціально-побутової адаптації в Україні, шляхом виявлення нових архівних документів, що відклалися за наслідками діяльності відповідних державних і громадських установ, та цільового інтервювання самих учасників тих подій; Предметом дослідження виступає діяльність радянських і польських державних структур, що ініціювали і організовували переселення українців з Польщі в УРСР, умови їх переселення з Польщі і розселення в Україні, шляхи інтеграції в економічне і суспільне життя західних областей України, побутове облаштування родин переселенців.У першому розділі - «Історіографія та джерельна база дослідження» здійснено огляд історичних праць, в яких розглядалися питання евакуації українців з Польщі та поляків із західних областей у Польщу у 1944-1946 р., а також умови життя переселенців в Україні у 1944-1950-х рр. Євсєєва були наведені числа українців, переселених з Польщі в Україну, і поляків, переселених із західних областей України у Польщу. Чимало документів містять інформацію про ставлення до евакуації українців з Польщі в Україну і поляків з України у Польщу українського і польського антирадянського підпілля. У другому розділі - «Політичні аспекти та соціально-демографічні наслідки переселення» - розглянуто плани уряду УРСР щодо прийому і облагодження переселенців із Польщі, утворення та діяльність системи управління справами переселення, умови переселення українців із Польщі в УРСР, географію розселення і подальшу внутрішню міграцію переселенців в Україні. Це відсутність у багатьох районах, в які прибували переселенці, належної кількості житлових приміщень; масова втеча переселенців із східних областей України у західні вже від осені 1945 р., що ускладнювало не лише їхнє побутове облаштування, але і працевлаштування; великі втрати житлового фонду (особливо у Рівненській і Волинській областях), повязані з польсько-українським збройним протистоянням у 1943-1944 рр.; небажання поляків переселятись з України, у звязку з чим багато переселених українців тривалий період проживали разом з поляками в одних хатах або ж очікували черги на поселення у непристосованих для проживання господарських, службових та інших приміщеннях; факти масового руйнування будинків переселенського фонду місцевими жителями, а також передача багатьох таких будинків різним установам та організаціям; відмова переселенців поселятись у будинках репресованих чи вивезених українських родин; вимоги переселенців, щоб їх поселяли у польські будинки, а у Рівненській і Волинській областях очікування на будинки чехів, виїзд котрих у Чехословаччину затримувався; природне небажання українців із Польщі розселятися у північних районах Рівненської області, їх намагання влаштуватися у південних районах цієї області; вимоги оплати різниці у вартості будинків у місцях поселення з вартістю залишених у Польщі (за документами); відсутність у багатьох переселенців відповідних документів на здані і залишені в Польщі майно та землю, що часто було викликане суворими умовами їх видворення з попередніх місць проживання; сповільнені темпи будівництва житла для українських родин із Польщі; недоліки управлінської роботи справою роздачі і закріплення, а також продажем житлового фонду переселенцям, коли багато будинків евакуйованих поляків передавались або продавались не переселенцям (держфондівські будинки - в кредит на 7 років), а надавались у користування різним організаціям, установам і приватним особам чи помилково закріплювались за кількома сімями одночасно; завищення вартості передаваних переселенцям будівель.