Соціально-педагогічна модель гармонізації соціального середовища школи - Дипломная работа

Зміст Вступ Розділ I. Теоретичні основи гармонізації соціального середовища школи соціальним педагогом 1.1 Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема 1.2 Особливості соціального середовища школи 1.3 Модель діяльності соціального педагога щодо гармонізації соціального середовища школи Розділ II. Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка програми 2.1 Теоретичне обґрунтування програми «Гармонізація соціальним педагогом соціального середовища школи» 2.2 Реалізація програми «Гармонізації соціальним педагогом соціального середовища школи» 2.3 Аналіз ефективності програми «Гармонізація соціальним педагогом соціального середовища школи» Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Актуальність полягає у вивчені проблеми гармонійного соціального середовища у загальноосвітньому навчальному закладі для різнобічного та правильного виховання дитини у школі, та скорегувати вплив членів соціального середовища на дитину. У контексті вказаних процесів постає необхідність теоретичного осмислення й вирішення соціально-виховних завдань розвитку особистості в умовах гармонізації середовища й модернізації сучасної української системи освіти. Аналіз наукової літератури дозволяє констатувати, що поняття «гармонізації соціального середовища» розглядають науковці в контексті соціальної педагогіки як її органічну складову частину. Такий підхід спостерігаємо в працях багатьох сучасних вітчизняних учених, таких, як А. Алексюк, С. Архипова, О. Безпалько, Н. Бура, Ю. Гапон, З. Зайцева, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Коваль, Г. Лактінова, Л. Міщик, В. Оржеховська, С. Савченко, В. Сидорова, С. Харченко, а також і російських, таких, як А. Арнольдов, В. Бочарова, А. Басов, Б. Вульфов, М. Гурянова, А. Липській, В. Семенов, Г. Силласте, А. Мудрик, Г. Мухаметзянова, В. Нікітін, Л. Нікітіна, Г. Філонов, С. Чистякова, Т. Яркіна та ін. Обєкт дослідження - соціальне середовище школи. Мета дослідження розробити та впровадити соціально-педагогічну модель гармонізації соціального середовища школи. Завдання дослідження : -Дослідити гармонізацію соціального середовища,як соціально педагогічну проблему; -Проаналізувати особливості соціального середовища школи; -Розробити модель діяльності соціального педагога щодо гармонізації соціального середовища школи; -Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити програму «гармонізація соціальним педагогом соціального середовища школи»; -Реалізація та аналіз ефективності програми «Гармонізація соціальним педагогм соціального середовища школи»; Методи дослідження використовувалися такі, як метод спостереження, діагностування, інтерв’ю, тестування, анкетування,а також, бесіди, опитування експертів, контент-аналіз. Дізнаємося, яку думку на це мають педагоги, соціологи, психологи тощо. Проаналізувавши думку соціологів та філософів таких як Аристотель, П. Бурдьє, В. Виноградський, К. Гаус, Демокріт, А. Каверін, І. Кант, І. Ньютон, Платон, М. Хайдеггер, С. Федоров, П. Флоренський, В. Яковлев можна зробити висновок що, середовище - зовнішній по відношенню до системи простір, у взаємодії з яким у відкритих системах здійснюються процеси самоорганізації. Теорія середовища визнавала людину глибоко залежною від її навколишнього світу і тому морально абсолютно невідповідальною; 2) оточення, сукупність природних умови, в яких протікає діяльність людського суспільства і організмів, тобто ті з оточуючих їх умов, які вони здатні переживати і від яких залежить їх існування і продовження роду [46; 38 На думку психолога В. Жмурова, середовище це - сукупність природних умов життєдіяльності організму; сукупність соціально - психологічних і побутових умов життя людини, соціальної групи, класу [37;48]. Загальносімейне середовище різна в різних сімях. Ми погоджуємося з висновками Л. Виготського, що середа або середовище це перш за все те, що оточує людину, за допомогою чого вона розвивається, існує та живе Л. Виготський робить узагальнення, що життєве середовище людини складається з трьох компонентів: природного, соціального та техногенного. Подласий вважає що середовище це - оточення особистості, яке можна звести до трьох груп : макрофактори (суспільство, держава, планета, космос), мезафактори (етнокультурні умови, тип поселення, де живе і розвивається людина), мікрофактори (сімя, дитячий садок, школа, позашкільні навчальні заклади, групи ровесників, засоби масової інформації. На думку А. Мудрика, надзвичайно велику роль у вихованні людини відіграє саме її оточення. Адже процес виховання забезпечується суспільством та державою в організаціях, що спеціально створюють для його здійснення (школа, мережа позашкільних закладів, дитячі та молодіжні організації), а також тих, де виховання не є провідною функцією (армія, виробництво, громадські обєднання). Роль держави в організації виховання особистості полягає в тому, що вона створює не тільки його інфраструктуру, але в першу чергу формулює завдання соціального виховання, і визначає його структуру та зміст. Провідним завданням соціального ви