Соціально-педагогічні умови гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності громадських організацій та рухів - Автореферат

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ГЕНДЕРНОГО ВИХОВАННЯ ЖІНОК-ЛІДЕРІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА РУХІВЗ дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. У дисертації на основі теоретичного аналізу наукових досліджень гендерної спрямованості, а також напрацювань, присвячених проблемі гендерного виховання, висвітлено актуальні проблеми становлення жінки як лідера у діяльності громадських організацій та рухів на сучасному етапі розвитку українського суспільства. У виконаному дослідженні уперше розроблено й обґрунтовано на теоретичному, змістовному та технологічному рівнях соціально-педагогічні умови гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності громадських організацій та рухів, основу яких складає створення в громадських організаціях і рухах освітньо-виховного середовища щодо забезпечення жінці максимальних можливостей для реалізації себе як лідера і субєкта громадсько-професійного та особистого життя, забезпечення соціально-психологічної готовності жінок-лідерів до громадської діяльності; формування і розвиток гендерної компетентності у жінок-лідерів. Практичний аспект гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності громадських організацій та рухів забезпечується використанням в освітньо-виховній діяльності розробленої програми школи жіночого лідерства та дидактичних матеріалів щодо використання інтерактивних форм і методів навчання, практичних рекомендацій керівникам громадських організацій різного рівня. жінка лідер громадський виховний Впервые обоснованы и разработаны на теоретическом, содержательном и технологическом уровнях социально-педагогические условия гендерного воспитания женщин-лидеров в деятельности общественных организаций и движений, основу которых составляют создание в общественных организациях и движениях образовательно-воспитательной среды для обеспечения женщине максимальных возможностей в реализации себя как лидера и субъекта общественно-профессиональной и личной жизни, социально-психологическое обеспечение готовности женщин-лидеров к общественной деятельности, формирование и развитие гендерной компетентности у женщин-лидеров.На цьому ґрунті в останні роки і набуває особливої актуальності проблема гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності громадських організацій та рухів. У сучасній соціальній педагогіці не існує однозначного визначення поняття „жінка-лідер”, тому дослідження гендерних аспектів лідерства жінок представляють особливий науковий інтерес. У межах вивчення проблеми гендерного виховання жінок-лідерів важливими є роботи, присвячені гендерним стереотипам, які викликають певну дисгармонію та неоднозначність уявлень чоловіка та жінки один про одного, ролі та моделі поведінки. Виявлення вищеозначених суперечностей, недостатня теоретична розробка цієї проблеми у соціальній педагогіці, а також потреба в активізації ролі жінки-лідера у громадській діяльності стали підставою для вибору теми дисертаційного дослідження: “Соціально-педагогічні умови гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності громадських організацій та рухів”. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що ефективності гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності громадських організацій та рухів можна досягти, якщо цей процес побудувати на основі розробки та впровадження таких соціально-педагогічних умов: - створення освітньо-виховного середовища щодо забезпечення максимальних можливостей для реалізації жінки як лідера і субєкта громадсько-професійного та особистого життя;У першому розділі “Теоретико-методологічні основи проблеми гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності громадських організацій та рухів” здійснено аналіз сутності гендерних відносин у суспільстві та гендерного виховання жінок-лідерів як соціально-педагогічної проблеми; визначено особливості та зміст гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності громадських організацій та рухів; проведено аналіз реальної практики та визначено критерії гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності регіональних громадських організацій та рухів.