Соціально-філософський аналіз моделей формування особистості як суб"єкта культури - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Соціально-філософський аналіз моделей формування особистості як субєкта культури Науковий керівник - кандидат філософських наук, професор кафедри філософії Дніпропетровського державного технічного університету залізничного транспорту ШУБІН Василь Іванович Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор, головний спеціаліст науково-технічного відділу Українського науково-технічного інституту "Гіпротранс" МАЛИШКО Людмила Миколаївна кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних і соціально-економічних дисциплін Дніпропетровської медичної академії КРАМАР Павло ПавловичДля сучасної філософії однією з ключових є проблема співвідношення особистості і культури, вирішення якої має визначальне значення для зясування сенсу і сутності процесу культурно-історичного розвитку. На основі матеріалів дисертаційного дослідження автор робить висновок, що дихотомія "особистість - культура" в сучасній духовно-практичній ситуації не є однозначною, і в цьому складність проблеми. Таким чином, антитеза "культура - природа" і "культура - особистість" доведена до межі, і ухил робиться в бік заперечення культури, її дискредитації. Безпосередньо чи в контексті інших напрямків досліджень проблема "особистість - культура" привертала до себе увагу філософів, соціологів, психологів протягом всієї історії людської думки. Процес формування особистості полягає в формуванні її культури, а сенс цього процесу в тому, щоб за допомогою філософії пройти всі сходинки "проходження світового духу".В першому параграфі розглянута змістовна всезагальність культури, в другому - її субєктно-особистісний зміст, в третьому - аналізуються основні універсалії культури і соціокультурні детермінанти формування особистості. В дисертації відзначається, що ХХ століття дало приклади справжнього вибуху наукових вишукувань в сфері проблем культури та пошуку підходів до її вивчення, серед яких автор виділяє роботи філософа Т. Основна тема конгресу - "Філософія і культура" - викликала до життя жагучі дискусії з питань філософського змісту терміну "культура", визначення культури як фактора соціальної динаміки, місця і ролі культури у взаємодії суспільства і природи. Ця проблема була в центрі уваги II Всеукраїнського філософського конгресу "Філософія і культура", що відбувся в червні 1995 року і який виробив нові методологічні схеми і концептуальні способи осягнення культури як світу національного буття, співвідношення екзистенціальних рівнів культурного буття людини, взаємодії загальнолюдських універсалій і локальної (національної) системи культурних норм і цінностей. Під терміном "культура" сучасна філософія розуміє характеристику насамперед людського суспільства, культура не наслідується біологічно, але передбачає навчання, вона являє собою субєктно-особистісний вимір історичного процесу, його творче начало.Якщо прийняти, що провідними характеристиками особистості як субєкта культури є здібності до знаково-символічної і предметно-перетворючої, творчої життєдіяльності, то освіта є, по суті, головним засобом здобуття і розвитку цих здібностей, а сама людина може бути визначена як "людина, що твориться" ("человек образующийся") (М. Саме ця точка зору служить відправною в досліджені моделей формування особистості як субєкта культури, в залежності від філософського бачення сутності людини, цілей і сенсу її буття, уявлень про її місце в природі і суспільстві, характерних для відповідної історичної епохи і певного філософського напрямку. Спираючись на аналіз таких філософських течій, як натуралістичний матеріалізм і ідеалізм, автор дисертаційного дослідження робить висновок про однобічність цих концепцій суспільства і людини. Очевидно, що як натуралізм, що занадто розчиняє людину в природі, так і ідеалізм, що відриває людину від природи і перетворює духовне начало в людині в переважну сутність, орієнтують на одномірне розуміння суспільства і людини. Автор вважає, що в рамках соціоцентричної моделі формування особистості виховання і освіта розглядається насамперед як підготовка дожиття в суспільстві, до виконання певних соціальних ролей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ