Соціально-філософська концепція науково-освітнього забезпечення публічного управління у сфері національної безпеки України - Статья

Соціально-філософська концепція науково-освітнього забезпечення публічного управління у сфері національної безпеки УкраїниДля фахівців-управлінців у сфері національної безпеки, робота яких повязана з інформаційно - аналітичною, прогнозно-плановою, організаційно - розпорядчою та консультативно-дорадчою діяльністю у сфері забезпечення національної безпеки, необхідними є: глибоке розуміння процесів, що відбуваються в суспільстві; знання основ теорій національної безпеки та публічного управління; усвідомлення проблем глобалізації та науково-технічного прогресу, а також їхніх соціальних наслідків; усвідомлення проблем міжцивілізаційної взаємодії; уміння оперативно приймати управлінські рішення у сфері національної безпеки, у тому числі в умовах невизначеності та браку часу з урахуванням значної кількості досить часто суперечливих чинників. На нашу думку, розвиток науково-освітнього забезпечення публічного управління у сфері національної безпеки України повинен ґрунтуватися на соціально - філософській концепції, що включає наступні науково обґрунтовані положення: 1) початкові передумови, базові категорії соціальної філософії та поняття проблематики міжнародної, регіональної та національної безпеки; 2) методологію дослідження зовнішнього та внутрішнього безпекового середовища, а саме проблем міжнародної, регіональної та національної безпеки; 3) підходи щодо формування системи національної безпеки як соціального інституту; 4) рекомендації щодо створення організації, яка здійснює забезпечення національної безпеки, тобто розбудови І реформування системи національної безпеки, системи та механізмів забезпечення національної безпеки; 5) рекомендації щодо вдосконалення системи підготовки фахівців - управлінців у сфері національної безпеки. При цьому логічно стверджувати також, що предметом професійної діяльності фахівців - управлінців у сфері забезпечення національної безпеки України необхідно вважати: обєктивні закони та закономірності суспільного розвитку і безпеки, взаємодії соціальних систем; принципи управлінської діяльності, які в свою чергу є детермінантами формування моделей системи національної безпеки та системи забезпечення національної безпеки. Що стосується дослідження процесів, важливих для збереження стійкості всієї системи національної безпеки України та її трьох базових компонентів, то при його проведенні доцільно застосовувати наступні моделі і галузі їхнього використання: дескриптивні моделі - для словесної або графічної інтерпретації сенсу і умов забезпечення національної безпеки; нормативні - для уточнення національних цілей і умов збереження, примноження або розвитку обєктів національної безпеки; ситуаційні - для вивчення явищ і процесів, що спричиняють найбільш суттєвий вплив на забезпечення і порушення стійкості системи національної безпеки. В процесі проектування системи національної безпеки варто враховувати: базові цінності суспільства - добробут, безпека, справедливість; національні цінності та ідеали культури національної безпеки, стратегічної, воєнної та організаційної культури; національні інтереси та національні цілі у сфері забезпечення безпеки та суспільного розвитку; цивілізаційний код держави; національну могутність держави; геополітичний код (кодекс) держави; тип політичного режиму і панівний тип комунікації; діалектичний взаємозвязок між економікою, політикою та війною, суспільним розвитком та безпекою, культурою національної безпеки та ідеологією; закони геоекономіки, геополітики, а також «гарячих», інформаційних, економічних війн; закономірності політичного та міждержавного протиборства, збройної та інформаційної боротьби; закономірності розгортання криз соціоприродних, соціально-економічних та соціально-політичних систем; сучасні тренди розвитку світової цивілізації; глобальні трансформації у різних сферах суспільного життя; сучасні тенденції розвитку загроз, політичного та міждержавного протиборства; зміни організаційно - функціональних форм державного управління; світовий досвід розбудови систем міжнародної та регіональної безпеки; зарубіжний та вітчизняний досвід розбудови систем національної безпеки; результати прогнозування загроз та трансформацій безпекового середовища, в якому реалізовуються національні інтереси.