Соціально-філософські виміри людського життя у творчості Михайла Коцюбинського - Автореферат

«ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»Роботу виконано на кафедрі історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України кандидат філософських наук, доцент Харченко Лариса Миколаївна, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», доцент кафедри філософії Захист відбудеться 15.04.2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.053.04 у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» за адресою: 08401, вул. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» за адресою: 08401, вул. Серед соціально-філософських вимірів людського життя виокремлено і досліджено діалогічність, яка ґрунтується на духовності і є необхідною умовою соціалізації людини; деструктивність і конструктивність страху і самотності в соціальному розвитку людини, показано складність і неоднозначність їх впливу на здатності індивіда.Соціальна філософія завжди була покликана відповісти на запитання: чим є суспільство і яке місце займає в ньому людина, наголосити на пріоритетності кожного феномена життя, на цілісності суспільства як соціальної системи, що функціонує завдяки виробництву й постає як живий організм з усіма особливостями економічних, суспільно-політичних, ідеологічних, культурних, побутових, сімейних та інших соціальних відносин, які безпосередньо характеризують життя людей. Розуміння духовності має у філософії фундаментальне значення, відіграє визначну роль у ключових проблемах: людина, її місце та призначення у суспільстві. Без розкриття змісту цього поняття неможливо осягнути сутність духовного життя людини та суспільства. Провідною тут є ідея, що людина на зламі епох виявилася нездатною подолати всілякі кризи життя, зокрема глобальні, тому їй на зміну повинна прийти людина духовна, але сам образ цієї людини ще тільки кристалізується. Загальні проблеми філософії історії і людини, ментальні аспекти психології особистості й народу в українському історико-філософському контексті опрацьовано багатьма дослідниками, серед яких - вітчизняні науковці Є.Шинкарук та ін. висвітлюють загальнотеоретичні та життєво-практичні феномени людини у світі, їх українську культурну специфіку. У підрозділі 1.2 «Становлення проблеми вимірів людського життя у соціальній філософії» розглянуто різні аспекти буття людини крізь призму бачення соціально-філософських течій, розкрито причини формування проблеми відчуженості, самотності, страху у екзистенційному вимірі. Людина та її життєві орієнтири розглядаються у координатах: гармонійного поєднання фізичного та духовного начал (Античність); подолання гріховності шляхом аскетизму й нівелювання фізичних вимірів буття (Середньовіччя); визнання людини як вінця божественного творіння (Відродження); утвердження вродженої рівності людей, свободи совісті й віри у прогрес (Просвітництво); визнання моральних норм як загального способу дії індивідуумів (Німецька класична філософія); втрати ціннісних орієнтирів та екзистенційних пошуків особистісних смислів (кінець ХІХ - перша половина ХХ ст.); загострення почуття відчуженості та сприйняття іншого як чужого (друга половина ХХ ст.); подолання кризи вимірів людського буття через осягнення самоцінності «іншого» в культурному діалозі, інтерсубєктивній комунікації (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Згідно канонів середньовічного способу мислення, головне філософське питання про співвідношення «людина - світ» визначалося у межах теологічної проблеми «людина - Бог». У третьому розділі «Соціальні виміри життя людини у творчості Михайла Коцюбинського» зосереджено увагу на духовності та діалогічності як необхідних умовах соціалізації людини та основних концептах (самотність, страх, любов), що простежуються у творах М. Коцюбинського.У процесі дослідження теми дисертаційної роботи автор дійшла таких висновків: 1. Однією з проблем, на яку раніше мало звертали увагу і фактично не досліджували, є соціально-філософські виміри людського життя в творчості М. Коцюбинського. У наукових працях та памятках культури рельєфно відображені характерні для української світоглядно-філософської ментальності феномени: кордоцентризм, інтровертність, емоційність, антеїзм, софійність, що мають безпосередній вплив на життя людини та визначають національну своєрідність, специфічність, унікальність і неповторність народу. Коцюбинського виразно засвідчує наявність таких соціально-філософських феноменів людського життя, які зводяться до детермінованих економічними, політичними, соціокультурними чинниками вимірів, серед яких - духовність, діалогічність, самотність, страх та любов як основна життєстверджуюча сила.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ