Соціально-етичне вчення християнства: тенденції розвитку, конфесійні особливості - Автореферат

СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії і соціальних наук Київського університету туризму, економіки і права Сковороди НАН України, завідуючий відділом проблем релігійних процесів в Україні) Офіційні опоненти: доктор філософських наук, провідний науковий співробітник ЛЮБИВИЙ Ярослав Валерійович. Сковороди НАН України) кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник КИРЮШКО Микола Іванович. Захист відбудеться “13” червня 2003 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С.Соціальне вчення католицизму, оновлюючись і модернізуючись упродовж ХХ ст., особливо після ІІ Ватиканського собору (1962-1965 рр.), запропонувало досить змістовне вирішення проблем, які гостро дискутуються в країнах, що обрали незалежний, демократичний, ринковий шлях розвитку. Проблеми, які актуалізуються у соціальному вченні католицизму, протестантизму, православя, мають як спільні, так і відмінні положення та ідейну спрямованість. Такі поняття й категорії соціально-етичного вчення церкви, зокрема католицької, як “пріоритет праці над капіталом”, “гідність людини праці”, “співучасть”, “солідарність”, “суспільство вільної праці, підприємництва і співучасті” та інші, а також протестантська сакралізація підприємницької діяльності, продуктивності праці й послуг, партнерства, з урахуванням української національної традиції і ментальності українців, очевидно, можуть бути корисними в процесі соціалізації державної політики й демократизації та гуманізації суспільства. У дисертації обґрунтовано ряд положень, що відзначаються новизною: - християнське вчення про людину в соціальних концепціях спочатку раннього протестантизму, а останнім часом і католицизму розвивалося від євангельської доктрини первородної гріховності людини, зіпсуття людської природи, індиферентності і ворожості людини до “цього світу” із змінами парадигми до визнання людини субєктом історичного розвитку, унікальності людської особистості, гуманізації суспільних процесів, створення належних умов для всебічного розвитку людини; концепція взаємодії людини і суспільства, висунута Іваном Павлом ІІ, базуючись на традиційній томістській філософії, збагачується персоналізмом, феноменологією, екзистенціалізмом, соціологією і філософською антропологією; дихотомія взаємодії людина - суспільство розвивається не в богословських, а у філософсько-соціологічних і етичних категоріях: “загальне благо”, “розвиток”, “надрозвиток”, “співучасть”, “солідарність”, “субсідіарність”, “гідність людини”, “органічна концепція суспільного життя”, “суспільство вільної праці, підприємництва і співучасті”;У першому розділі - “Витоки і етапи становлення соціально-етичного вчення християнства: аналіз джерел і літератури з проблеми” - названі і проаналізовані джерела та праці, спираючись на які, було сформульовано основні методологічні принципи й джерельну базу дисертації. У другому параграфі “Внесок “отців церкви” і Т.Аквинського у розвиток соціально-етичної проблематики християнства” аналізуються духовна спадщина Климента Олександрійського, Кіпріана, Іоана Златоуста, Тертуліана, Августина та інших “отців церкви”, які розглядали економічні та соціальні питання, зокрема, феномен бідності й багатства, власності й праці, надаючи моральну оцінку використанню матеріальних благ. У дисертації окреслюються внутрішні і зовнішні чинники, які вплинули на формування соціальної думки Середньовіччя, що знайшла найбільш повне вираження у працях Томи Аквинського (1225-1274) “Summa theologia” і “Summa contragentiles”, а також коментарі до Аристотеля, зокрема, у “Коментарі до “Етики” і “Коментарі до “Політики”. У параграфі “Аналіз конфесійних джерел і літератури з досліджуваної проблеми” аналізуються джерела і праці, які сформували і впродовж кількох століть регулювали і регламентували розвиток соціально-етичного вчення протестантизму і католицизму. У другому розділі - “Особливості розвитку соціального вчення сучасного католицизму” - характеризуються основні етапи розвитку соціального вчення католицизму, ключові проблеми: людина і суспільство; власність, праця і людина; проблеми гуманізму тощо.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ