Соціально-економічний та екологічний сталий розвиток аграрної сфери України - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук 08.00.03 - економіка та управління національним господарством Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України. Павлов Олександр Іванович, Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри регіональної політики та публічного адміністрування кандидат економічних наукНезаперечна роль аграрного сектору економіки та АПК у піднесенні життєвого рівня населення спонукає до розгляду концептуальних засад переходу до сталого розвитку в ринкових умовах господарювання. Крім того, з огляду на перспективу вступу України до Європейського Союзу необхідно цілеспрямовано проводити роботу щодо соціально-економічного та екологічного розвитку сільських територій відповідно до вимог Спільної аграрної політики країн ЄС, що в свою чергу потребує широкомасштабних наукових розробок з питань, насамперед, інвестиційного забезпечення, організації й регулювання процесів відтворення повноцінного життєвого середовища на селі. У межах теми дисертантом обґрунтовано методологічні засади організаційно-економічного механізму соціально-екологічного розвитку агросфери в контексті сталого розвитку та концептуальні положення щодо забезпечення системності соціально-екологічної аграрної політики, які передбачають відповідні інституційні зміни в умовах інтеграції України до ЄС. визначити сутність і структуру категорії «повноцінне життєве середовище сільського населення», економічний механізм, правові засади та організаційний інструментарій задоволення соціальних потреб, екологічних вимог та інтересів працівників аграрної сфери, їх сімей, сільського населення, як важливої умови забезпечення підйому та стабільного й ефективного розвитку аграрної сфери України; Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методологічних основ формування економічного механізму реалізації соціальних і екологічних пріоритетів, правових засад та організаційного інструментарію задоволення потреб і інтересів працівників аграрної сфери у євроінтеграційний період та сукупності пропозицій і рекомендацій, що дозволяють забезпечити відтворення повноцінного життєвого середовища сільського населення.У першому розділі - «Теоретичні основи соціально-екологічної складової сталого розвитку агропродовольчої системи (агросфери)» - розкрито сутність сталого розвитку аграрної сфери економіки. Визначено, що сталість розвитку соціально-економічної системи будь-якого рівня ієрархії і будь-якої структури передбачає визначення поняття економічної сталості як у цілому, так і відносно конкретної системи, з урахуванням її специфічних особливостей, виділення сукупності основних зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на систему, а також аналіз чутливості системи відносно змін значень даних факторів з метою обґрунтування комплексу заходів з підвищення інтегрального рівня сталості системи. Автор уточнив поняття сталого розвитку аграрної сфери висновком про те, що сталість розвитку аграрної сфери - це здатність зберігати стабільне, збалансоване, якісне, еволюційне та прогнозоване економічне зростання, а його основні цілі та інструменти реалізації схематично відображено на рис. Так, погоджуючись з думкою багатьох вчених, стосовно вдалого терміну щодо сталого розвитку аграрного сектора економіки, який би обєднав аграрне виробництво і сільську територію в систему - є агросфера або агросистема, що вже набув достатнього поширення. У науковому обігу поняття аграрна сфера, з точки зору соціально-економічного підходу, слід розуміти як систему, яка характеризується наявністю базової галузі, навколо якої формується певне середовище, а саме - сільське, що зумовлює специфіку її певних функцій, рівня, умов, способу життя населення. аграрний екологічний соціальний населенняЗа сучасних умов розвитку національної аграрної економіки розширюється коло економічних, соціальних та екологічних проблем, які вимагають пріоритетного підходу у формуванні напрямів аграрної політики щодо їх вирішення. Формування соціально привабливих та екологічно безпечних умов життя у сільській місцевості (або - повноцінного життєвого середовища) з метою забезпечення відтворення та всебічного фізичного і духовного розвитку сільського населення слід вважати необхідною передумовою підтримання і збереження соціальної злагоди в українському суспільстві, важливою підоймою виходу національного АПК із затяжної економічної кризи, його поступального і сталого розвитку на шляху до євроінтеграції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи