Соціально-економічний розвиток Західно-Українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ столітті - Курсовая работа

ПЛАН: Вступ Розділ 1. Суспільно-політичний устрій Галичини, Буковини, Закарпаття в складі Австро-Угорської імперії у другій половині XIX ст. 1.1 Суспільний устрій Західно-українських земель під владою Австро-Угорщини 1.2 Економічний розвиток західно-українських земель у другій половині ХІХ ст. 1.3 Економічне та соціально-політичне становище робітників і селян. Національний гніт Розділ 2. Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст. 2.1 Чинники формування і розвитку ідеї українського національного державотворення в Західно-українських землях під владою Австро-Угорщини 2.2 Суспільно-політичний рух та виступи робітників і селян у Західній Україні наприкінці ХІХ ст. Так на світанку новітньої доби українці опинилися у складі політичної системи, що радикально відрізнялася від устрою, до якого вони звикли. Спочатку Австрія програла франко-італо-австрійську війну 1859 p., a 1866 р. зазнала поразки в протистоянні із Пруссією. До австрійської частини монархії увійшли Галичина і Буковина, а до угорської - Закарпатська Україна. Зацікавленість істориків викликають також проблеми становлення державно-правових інститутів у Галичині та Буковині протягом тривалого періоду австрійського панування. Відповідно до поставленої мети, були поставлені наступні наукові завданя: - висвітлити політичні чинники, які впливали на соціально-економічне становище західно-українського народу у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХст.; - визначити основні тенденції соціально-економічного життя Західноукраїнських земель під владою Австро-Угорщини у досліджувальний період; - проаналізувати основні соціально-економічні, культурні, політичні чинники, що зумовили становлення ідеї українського державотворення на Західно-українських землях; - розкрити характер впливу української інтелігенції, українських політичних партій і рухів, громадських обєднань і організації, що діяли у Західній Україні, зокрема у Галичині на розгортання українського національного руху та формування ідеї українського державотворення. Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що фактичний матеріал, його наукова інтерпретація та висновки, які містяться у дослідженні, можуть бути використані при підготовці до семінарських занять з історії України, при написанні різного роду наукових робіт, статей тощо. Суспільно-політичний устрій Галичини, Буковини, Закарпаття в складі Австро-Угорської імперії у другій половині XIX ст. 1.1 Суспільний устрій Західно-українських земель під владою Австро-Угорщини У другій половині XIX XX ст. західноукраїнські землі - Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпатська Україна перебували в складі Австро-Угорської імперії, яка належала до числа найреакційніших і найвідсталіших держав, де зберігалося багато залишків феодалізму, і передусім абсолютизм та поміщицьке землеволодіння. «Край» цей поділявся на повіти, яких у Східній Галичині налічувалося 50. У 1861 р. було відкрито залізничну лінію Львів-Перемишль, внаслідок чого Львів був звязаний з Крайовим і Віднем. Більшість дітей не мали можливості відвідувати школу, внаслідок чого, як писав І. Франко, в «Галичині 3/4 людності не вміють ні читати, ані писати», а в гірських повітах неписьменних було 96-98 % населення [7, 268].