Соціально-економічний механізм розвитку господарської діяльності промислових підприємств - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Соціально-економічний механізм розвитку господарської діяльності промислових підприємствДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. Визначено систему факторів підвищення якості трудового життя персоналу, а також розроблено модель формування та оцінки системи підвищення якості трудового життя персоналу щодо умов групи підприємств машинобудування Донецької області. В этом плане конкретизированы понятия, связанные с развитием хозяйственной деятельности промышленных предприятий в условиях трансформации экономики, уточнены их сущность и содержание. Дисертацію виконано в Донецькому університеті економіки та права згідно з планом наукових досліджень за темою “Управління ефективністю господарської діяльності підприємств” (номер державної реєстрації 0102u004292, 2002-2004 рр.), яка виконувалась на кафедрі економіки підприємства. В рамках цієї теми автором як співвиконавцем розроблено методичні підходи щодо формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності промислових підприємств машинобудівної галузі на основі підвищення якості трудового життя персоналу та забезпечення конкурентоспроможності підприємства.У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності на промислових підприємствах в умовах трансформації економіки. У першому розділі “Теоретичні аспекти організації господарської діяльності промислових підприємств” на підставі аналітичного огляду спеціальної літератури уточнено зміст господарської діяльності підприємств і теоретичні основи процесу її розвитку з метою забезпечення конкурентоспроможності. Виходячи з цього визначення, у роботі до основних видів господарської діяльності підприємства пропонується відносити: організаційно-управлінську діяльність, повязану з виробництвом і збутом продукції, виконанням послуг; науково-дослідну і проектно-конструкторську діяльність, спрямовану на забезпечення високого науково-технічного рівня виробництва і випуск конкурентоспроможної продукції; інвестиційно-інноваційну діяльність; маркетингову діяльність; підприємницьку діяльність; діяльність із формування і підтримки високого рівня умов трудового життя (якості трудового життя) персоналу підприємства; організаційно-управлінську діяльність із забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Узагальнення результатів аналізу спеціальних літературних джерел дозволило визначити показники якості трудового життя за наступними рівнями оцінки: 1) з позицій працівника: задоволеність працею; наявність (чи відсутність) стресових ситуацій на виробництві; можливість особистого просування; умови праці; можливість професійного росту і самовираження; психологічний клімат; змістовність праці; 2) з позицій підприємства: ефективність праці; професійна адаптація; плинність кадрів; трудова дисципліна; наявність (відсутність) випадків злодійства, виробничого саботажу, страйків; відчуження праці; кількість конфліктів; ототожнення цілей працівника з цілями виробництва. В економіці України на перший план дослідження поряд із системним формуванням умов підвищення якості трудового життя персоналу підприємств висуваються проблеми оцінки і контролю рівня цих умов, тому що підвищення якості трудового життя, будучи однією зі стратегічних цілей господарювання, служить діючим фактором забезпечення ефективності господарської діяльності підприємства і досягнення його конкурентоспроможності.У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-прикладну задачу удосконалення процесу формування соціально-економічного механізму розвитку господарської діяльності промислових підприємств з метою забезпечення їх конкурентоспроможності, що сприяє створенню передумов для стабільного функціонування господарюючих субєктів. Виявлено, що в умовах глобальних структурних змін у виробництві стійкий розвиток машинобудівного підприємства залежить від активізації інноваційної діяльності та людських ресурсів, ефективного управління ними на основі концепції якості трудового життя. Розгляд особливостей розвитку господарської діяльності промислових підприємств в умовах реформування економіки дозволив визначити необхідність формування мотиваційного середовища, яке сприяє ліквідації відчуження персоналу від інтересів підприємства та створенню “єдиної команди”, зацікавленої у кінцевих результатах діяльності. Проаналізовано фактори, що роблять істотний вплив на трудову мотивацію, та за допомогою соціологічного опитування підтверджено, що головною диспропорцією в організації оплати праці працівників є невідповідність між розмірами заробітної плати і результатами їхньої праці, умовами, у яких відбувається праця.

Основний зміст дисертації