Історія балканських країн у XIX ст. Економічна політика Османської Туреччини щодо балканських слов"ян. Основні причини зародження та наростання антитурецького руху на Балканах. Соціально-економічні та політичні процеси напередодні Східної кризи.
При низкой оригинальности работы "Соціально-економічне і політичне становище країн Балканського півострова напередодні Східної кризи (середина 70-х рр. ХІХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Соціально-економічне і політичне становище країн Балканського півострова напередодні Східної кризи (середина 70-х рр. ХІХ ст.) Курсова робота Зміст Вступ Розділ І. Економічна політика Османської Туреччини щодо балканських словян Розділ ІІ. Зародження та наростання антитурецького руху на Балканах Висновки Список використаних джерел та літератури Вступ Історія балканських країн у XIX ст. була дуже насиченою, адже ці країни як самостійно прагнули змінити ситуацію з метою отримання незалежності, так і були в центрі уваги з боку зовнішньої політики великих держав. Їх прагнення до незалежності обернулося повстаннями, які мали потужний характер, мали всі ознаки національно-визвольної війни. Ці війни супроводжувалися підтримкою з боку Росії, як країни, що мала слов’янські інтереси на Балканах, а також дипломатичну змагальність з великими державами того часу. Так, важливу роль у міжнародній політиці того часу відіграла Англія, в деякій мірі Німеччина. Англія була головним ворогом Росії у міжнародній політиці в Європі. Предметом дослідження даної курсової роботи виступають суспільні відносини та політична ситуація, що склалася на Балканах, напередодні Східної кризи, повстанські рухи та громадсько-політичні осередки. XX века: Документы Министерства иностранных дел Российской Федерации» Ця збірка представляє собою видання дипломатичної переписки, де висвітлюється багато аспектів політичного та суспільного життя Балканських країн в контексті політики Росії. Для аналізу причин визвольних війн на Балканах інтересним також є «Освобождение Болгарии от турецкого ига: Сборник документов» Історіографічною базою курсової роботи виступають ґрунтовні праці провідних вчених присвячені вивченню «балканського питання». Виданням Гюльханейського хатт-і-шерифа 1839 р. почався новий період в історії Туреччини, період реформ, що отримав назву епохи танзимата. Політикою реформ турецький уряд хотів загальмувати остаточний розпад імперії, створити серед європейських держав ілюзію, що імперія Османа стає цілком сучасною державою. Особливо сильним цей опір було в Боснії і Герцеговині, де давали, про себе знати старі сепаратистські тенденції місцевих феодалів. В 1858 р. примусова безкоштовна праця селян на феодала в Боснії була відмінена. Герцеговині урожай загинув від засухи, а в Боснії від дощів і холодів. У відповідь на це в містечку Невесине (Герцеговина) селяни відмовилися платити нову десятину. В період, що безпосередньо передував Боснійсько-Герцеговінському повстанню, такі організації були створені і функціонували в Боснії за сприяння сербського уряду. Головною метою їх діяльності була підготовка повстання в Боснії для приєднання її до Сербії. Після цього передбачалося оголошення війни Туреччини з боку Сербії і Чорногорії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
