Соціально-економічна діяльність земств Харківської та Чернігівської губерній наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Терес Наталія Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри української історії та етнополітики. Захист дисертації відбудеться “22” грудня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Земства брали безпосередню участь в реалізації масштабної державної програми з переселення селян до Сибіру і Далекого Сходу, сприяючи облаштуванню життя десятків тисяч українських селян на нових землях. Здобутий досвід роботи земств як органів місцевого самоврядування набуває особливо актуального значення в умовах важливих змін в організації селянського господарювання та пошуку найбільш ефективної моделі самоорганізації сільського населення в умовах незалежної України. Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють кінець ХІХ - початок ХХ ст.: від часу залучення земств до соціально-економічної допомоги селянам в умовах економічної кризи в Російській імперії і до початку Першої світової війни 1914 р., внаслідок чого ця діяльність була згорнута. Мета дослідження полягає в тому, щоб обєктивно розкрити зміст, форми і методи соціально-економічної діяльності земських установ Харківської та Чернігівської губерній, зясувати специфіку її здійснення та головні результати, визначити роль земств у реалізації масштабних програм модернізації аграрного сектору наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких конкретних наукових завдань: вивчити стан розробки проблеми соціально-економічної діяльності земств в історіографії, встановити етапи її вивчення, визначити та проаналізувати джерельну базу дослідження;“Стан наукової розробки й основні етапи дослідження соціально-економічної діяльності земств” - проаналізовано історіографію проблеми, виділено головні етапи її становлення: дореволюційний, радянський та сучасної української історіографії. Вагомий внесок у дослідження соціально-економічної діяльності земств зробили О. І. ХХ ст. сучасна українська історіографія поповнилася працями, в яких висвітлюється діяльність земств окремих губерній, та дослідженнями, в яких проаналізовано основні напрямки діяльності земств. Це журнали зїздів обласної організації, листування обласного Бюро з переселенськими відділами земських управ, у тому числі Харківської та Чернігівської губерній, звіти, доповідні записки переселенських агентів, листи переселенців до земських управ, документи щодо фінансових витрат земств на допомогу переселенцям, опис музею для переселенців у м. Як джерело для вивчення соціально-економічної діяльності земств, були використані збірники законів та документальні видання урядових організацій Російської імперії: Головного управління землеустрою та землеробства, Міністерства внутрішніх справ, Переселенського управління.На сьогодні не існує комплексного, всебічного дослідження соціально-економічної діяльності земств Харківської та Чернігівської губерній 1895-1914 рр. Джерельна база з цієї проблеми є достатньою для вивчення теми дисертації; Доведено, що саме в період 1895-1906 рр. земства здійснили перехід до організовано-планової допомоги сільському господарству, що характеризувалося появою створення земських економічних організацій - сільськогосподарських рад та бюро; визначенням головних напрямків допомоги селянським господарствам - агрономічно-просвітницького, технічного та кредитно-економічного і формуванням окремої статті бюджету на соціально-економічні потреби. Але відсутність відповідного досвіду та фінансових можливостей, обмежувальні дії з боку царського уряду не дозволяли земствам надавати допомогу у повному обсязі; Визначено, що земства розпочали брати участь у допомозі переселенцям, коли переселення вважалося одним із головних засобів вирішення земельного питання, та в у мовах відсутності з боку уряду належної підтримки; Вивчення допомоги переселенцям показало, що земська допомога надавалася організовано та сприяла поліпшенню умов переселення шляхом обєднання переселенців у спеціальні партії на чолі з земським агентом, організації санітарної та продовольчої допомоги під час перевезення, захисту інтересів переселенців у містах поселення під час розподілу земельних ділянок, надання населенню обєктивної інформації про умови переселення і т. ін.

Основний зміст роботи