Соціально-економічні та культурні процеси на Волині (1944–1953 рр.) - Автореферат

Соціально-економічні та культурні процеси на Волині (1944-1953 рр.)Всебічний їх аналіз допоможе краще усвідомити природу явищ і подій, збереже память про тих, хто на своїх плечах виніс неймовірні труднощі, став безневинною жертвою терору. Дисертаційна робота є складовою частиною комплексної науково-дослідної програми «Минуле і сучасне Волині» гуманітарних кафедр Волинського державного університету імені Лесі Українки, кафедри українознавства Луцького державного технічного університету та Волинського обласного історико-краєзнавчого музею. Автор ставить завдання дослідити: - соціально-економічну ситуацію на Волині після звільнення з-під нацистського режиму; Наукова новизна роботи - проаналізовано відбудову народного господарства і культури Волині на зламі 40-50-х років у контексті інтеграції краю в загальносоюзну систему, її вплив на зміну демографічної, соціально-побутової та культурної сфери; зясовано зміст, шляхи й методи повоєнних перетворень в економіці, що є суттєвим доповненням до вивчення економічної історії краю; залучено до наукового обігу мало відомі документи й матеріали. Практичне значення одержаних результатів полягає у їх використанні при вивченні соціально-економічної й політичної історії України середини XX ст., а також для підготовки нормативних та спеціальних лекційних курсів, написання підручників, методичних посібників, монографій, статей та краєзнавчій роботі.Частина їх належить тодішньому спеціальному відділу ЦК КП(б) У по роботі в західних та Ізмаїльській областях, що й здійснював увесь процес радянізації в цьому регіоні. 342 (Народний комісаріат Охорони здоровя) зберігаються документи, що відбивають надзвичайно важку епідеміологічну ситуацію, що склалась у повоєнні роки на Волині й заходи щодо її вирішення. Радянська історіографія надмірно вихваляла соціалістичні перетворення, замовчувала проблеми і недоліки у різних сферах життя, тому історична правда в них була дозованою, а висновки й оцінки вкладалися в певні схеми, що обмежувало розробку конкретних проблем соціально-економічних перетворень в Україні. Машинобудування спочатку формувалось як галузь внутрішнього значення, лише у 50-х роках з невеличких луцьких майстерень на 238 робітників виріс сучасний машинобудівний завод, який спеціалізувався на виробництві кузовів до автолавок, авторефрижераторів, а в кінці 60-х років підприємство було реорганізовано в автомобільний завод. Помітне зменшення чисельності українців, поляків, чехів, представників інших національностей визначили нове етнонаціональне обличчя краю: найчисленнішою були українці (90,9 відсотка), решта - припадало на інші етноси (поляки, чехи, росіяни, білоруси, євреї).Інтенсивне інтегрування Волині до складу СРСР на засадах планово-централізованої економіки розпочалось із відновленням радянської влади і ставило за мету якнайшвидше включення її у загальнореспубліканську й загальносоюзну систему господарського та суспільного життя. Органи влади вдавались до вже випробуваних на практиці більшовицьких командно-адміністративних і силових методів реалізації соціально-економічних завдань. Впливовим фактором суспільно-політичного життя в регіоні став національно-визвольний рух в особі сил ОУН-УПА, які активно протистояли поновленню радянського тоталітаризму та радянізації краю. Колективізація виступала засобом, за допомогою якого радянський лад прагнув докорінно змінити на свою користь соціально-економічну та суспільно-політичну ситуацію у західноукраїнському селі. Модернізуючи економіку, радянська влада, в той же час, створювала економічну систему, нездатну забезпечити матеріальні потреби суспільства, поліпшити життєвий рівень населення.

Основний зміст дисертації