Соціально-економічні основи регулювання державного сектору економіки - Автореферат

Міністерство аграрної політики України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. З теоретичних позицій розглядається склад і зміст державного сектору економіки, принципи та критерії його регулювання. На основі фундаментальних складових якості життя визначено категорію „людський капітал” та чинники його формування. Ключові слова: державний сектор, якість життя, інститути, охорона здоровя, позитивна відповідальність, принципи регулювання економіки, соціальна інфраструктура, повні витрати, оптимізація. Автором показано, что эффективность мероприятий, финансируемых из госбюджета, оценивается показателями относительной экономии средств.Державне регулювання економіки в сучасних умовах призване забезпечити правову базу регулювання ринкової системи, коректування фінансових та ресурсних потоків з метою стабілізації економіки. Найважливішим завданням державного сектору економіки є забезпечення гармонійного соціального розвитку суспільства та виробництво для цього суспільних товарів і послуг, які не ефективно забезпечуються ринком та не можуть взагалі бути віддані його стихії. Сучасна “економічна людина” виступає як виробник усієї сукупності матеріальних і духовних благ, носій усіх відтворювальних видів діяльності, творець “другої природи” і як більш свідомий субєкт глобальних екологічних процесів, носій індивідуальних і колективних цілей та засобів науково-технічного, економічного, духовного і соціального розвитку, регулятор його напрямків і пріоритетів. Таким чином, актуальність зазначених проблем в економіці, їхня недостатня розробленість і велике практичне значення визначає головну мету та основні задачі дисертаційного дослідження. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були розроблені та використані при виконанні ряду науково-дослідних робіт Сумського державного та Сумського національного аграрного університетів: “Теоретичне обгрунтування способів прогнозування і компенсацій втрат трудових ресурсів у звязку зі змінами навколишнього середовища” (№ ДР 0193U041266, 1992-1994 рр.); “Теоретичне обгрунтування економічного механізму соціального захисту населення, яке зазнає впливу забруднення навколишнього середовища” (№ ДР 0194U046178, 1993-1995 рр.); “Оценка полных затрат экологической направленности в Украине, исследование их структуры” (№ ДР 0195U022590, 1995-98 гг.); ”Розробка організаційно-економічного механізму управління родючістю ґрунтів” (№ ДР 0101U007270, 1998-2001 рр.); ”Удосконалення і практичне застосування економічних методів оцінки природних територій на сучасному етапі” (№ ДР 0199U001629, 1999-2001 pp.);”Соціально-економічне обґрунтування системи управління якістю продукції (№ ДР 0101М007272, 1999-2003 рр.); ”Економічне обґрунтування переходу до екологічно чистих технологій виробництва продукції АПК” (№ ДР 0199U001630, 1999-2005 рр.).Держава не може дозволити регулювання обсягу, якості та ціни соціальних товарів та послуг з відтворення людини приватному сектору економіки із загально зрозумілих міркувань. Такі товари відносяться до соціального сектору економіки, або до так званої соціальної інфраструктури (рис.1), яка буде в подальшому обєктом нашого аналізу, бо ми вважаємо її головною відповідальною структурою за якість життя людини. З історико-аналітичних позицій показано, що на сучасній стадії розвитку суспільства темпи економічного зростання, у першу чергу залежать від вкладень у людину, на відміну від першої половини XX ст., де вирішальне значення в економічному розвитку мали матеріально-речовинні елементи багатства. Нами проблема якості життя розглядається як один з основних аспектів функціонування економіки на будь-якому рівні (мікроекономічному, мезоекономічному, макроекономічному, міжнародному). На наш погляд, з позицій вибору критеріїв дефініція категорії “людський потенціал” ігнорує субєктну сутність людини як активного перетворювача навколишнього середовища, тому доцільніше, на наш погляд, говорити про трудовий потенціал суспільства і критерії його якісті - якості життя людини.

2. Основний зміст дисертаційного дослідження