Соціально-екологічні процеси в Західному регіоні України 70-80-х рр. ХХ ст. - Автореферат

Національна Академія Наук України ІНСТИТУТ українознавства Імені І.Офіційні опоненти: Баран Володимир Кіндратович, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри новітньої історії України, проректор з гуманітарних питань Волинського державного університету імені Лесі Українки. Провідна установа: Інститут історії України НАН України, відділ історії України другої половини ХХ ст. Захист відбудеться 11 листопада 2003 р. о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 для захисту дисертацій в Інституті українознавства імені Івана Крипякевича НАН України та Інституті народознавства НАН України (79026 м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту українознавства імені Івана Крипякевича НАН України (79026 м.Проблема взаємодії природи і суспільства завжди була актуальною, бо життєдіяльність людини повязана з використанням природних ресурсів та її впливом на навколишнє середовище. Зневажливе та безвідповідальне ставлення людства до природних ресурсів, загалом до біосфери, може завдати величезної шкоди з непередбачуваними наслідками. Внаслідок природозгубної діяльності в регіоні різко погіршується ситуація з водними, земельними, лісовими ресурсами, виснажуються мінерально-сировинні поклади, що негативно позначилося на соціально-економічному розвитку, загалом на життєдіяльності багатомільйонного населення. Виконувалося у відповідності із постановою Міносвіти України “Про викладання соціально-гуманітарних дисциплін” від 19 травня 1993 року та директивного листа “Про розробку освітньо-професійних програм вищої освіти за відповідним професійним спрямуванням” від 18 лютого 1994 р., згідно державної національної програми “Освіта”(“Україна XXI століття”),“Концепції сталого розвитку України”, Державній програмі соціального і економічного розвитку (розділ - “Природні ресурси та навколишнє середовище”) і “Програмі державної підтримки комплексного розвитку м. Мета дисертаційної роботи - простежити вплив господарської діяльності на навколишнє природне середовище, а отже й на соціально-економічний розвиток й загалом на життєдіяльність багатомільйонного населення Західного регіону України 1970-80-х рр.Радянські дослідження базувались на марксистському підході ставлення людини до довкілля, основою якого була трудова теорія походження людини, яка аналізує механізм трансформації біологічного в соціальне. Саме у середині 1980-х рр. були здійснені окремі спроби дати соціоекологічним процесам більш повну характеристику, але поява цих праць носила епізодичний характер, та й не було критичного підходу до цих робіт. Крім цього, при дослідженні визначеної у дисертації проблематики була широко використана періодична преса регіону, яка має вагоме значення при висвітленні наукової праці. Проте, енергоємна економіка регіону поглинала щорічно значні поклади мінерально-сировинних ресурсів, а це призводило до безгосподарного марнотратного ставлення до природних ресурсів, а з іншого боку видобуток корисних копалин негативно впливав на стан довкілля регіону: значне зниження рівня ґрунтових вод, забруднення земель відвалами мінеральної сировини, осідання ґрунту, затягувалась рекультивація земель. Родючий шар ґрунту накопичувався при розробленні корисних копалин господарствами, бо не залучався у сільськогосподарське використання, внаслідок чого у 80-х рр. була значна його кількість у регіоні: на Волині - 23 тис. м3, Закарпатті - 54 тис. м3, Івано-Франківщині - 125 тис. м3, Львівщині - 516,8 тис. м3, Рівненщині - 134 тис. м3, Тернопільщині - 44 тис. м3, Буковині - 398,9 тис. м3.У єдиному народногосподарському комплексі Радянського Союзу, промисловий потенціал України, зокрема її Західного регіону, був головним чином задіяний на використання різноманітних природних ресурсів. Еколого-економічна ситуація в Західному регіоні визначалася посиленням антропогенного навантаження на природне середовище, внаслідок нераціональної експлуатації насамперед мінерально-сировинних, земельних, лісових ресурсів. Порівняно з іншими територіями України, Західний регіон є аграрним краєм, тому велике значення для довкілля має сільське господарство, яке внаслідок надмірного внесення у ґрунт хімікатів, необґрунтованого зростання кількості осушених та меліоративних земель, неякісного проведення догляду за лісом, завдавало великої шкоди природному середовищу. Посилення антропогенного навантаження на довкілля регіону зумовило негативний вплив природного середовища на соціально-економічну ситуацію та на погіршення здоровя, зростання смертності і зменшення приросту населення. Діяльність державних структур щодо охорони навколишнього природного середовища не давала належного ефекту у звязку з недостатнім фінансуванням, а також через те, що проблема раціонального використання природних ресурсів та охорона довкілля не була пріоритетною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ