Соціально-демографічні процеси в Україні у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття - Автореферат

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукПеріод другої половини ХХ - початку ХХІ ст. для України став важливим історичним етапом, упродовж якого формувалися визначальні риси її сучасного соціально-демографічного розвитку. Необхідність здійснення системного аналізу проблематики зумовлюється й відсутністю у вітчизняній історіографії узагальнюючих праць з історії розвитку українського суспільства, в яких питання соціально-демографічного, етнодемографічного та етносоціального змісту розглядалися б комплексно, на основі взаємодоповнюючого аналізу статистичних даних загальних переписів та вибіркових обстежень населення, а також урядових рішень і постанов, що визначали соціально-демографічну політику в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. Метою дисертаційного дослідження є визначення, на основі комплексного аналізу статистичних даних загальних переписів населення 1959-2001 рр., закономірностей і наслідків соціально-демографічних процесів, які відбувалися в Україні та її регіонах у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання: зясувати ступінь наукової розробки проблеми, визначити переваги загальних переписів населення як джерела соціально-демографічної інформації, ввести до наукового обігу комплекс статистичних даних та архівних відомостей, які раніше недостатньо або зовсім не залучалися до аналізу соціально-демографічних процесів; комплексно проаналізувати загальні та регіональні тенденції соціально-демографічних та етносоціальних процесів в Україні у контексті вивчення змін соціальної структури суспільства, професійно-галузевої зайнятості гендерних та етнічних груп, їх освітнього рівня, дослідити витоки та характер сучасного безробіття;Незважаючи на існуючий досвід здійснення ґрунтовних історичних досліджень соціальних змін в українському суспільстві на основі даних загальних переписів населення, радянський період 1950-80-х рр. у зазначеному тематичному напрямі фундаментально не аналізувався. Програмні питання переписів аналізувалися також на основі вивчення опублікованих інструкцій щодо проведення загальних переписів населення 1959-2001 рр. Вказані публікації у комплексі з архівними відомостями про особливості здійснення, програмного забезпечення вітчизняних переписів, обробки і публікації їх матеріалів, разом з рекомендаціями ООН з питань організації і проведення переписів населення, що зберігаються у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (далі - ЦДАВО України) (ф.582, оп.20, тт.1-3), надали можливість визначити ступінь репрезентативності джерельної бази дослідження. Для обєктивної наукової оцінки проблем у сфері зайнятості в Україні 1950-80-х рр. були проаналізовані підсумки вибіркових обстежень зайнятості населення і зведені звіти про працевлаштування працездатного населення, що у комплексі з детальним вивченням документів про посилення боротьби з особами, які ухилялися від суспільно корисної праці, виявило безпідставність категоричних тверджень деяких сучасних дослідників щодо існування безробіття в УРСР (ЦДАВО України, ф.1, оп.18,20,21; ф.582, оп.20; ЦДАГО України, ф.1, оп.24,25,31). У другому підрозділі - "Демографічні наслідки урбанізації" - розкрито вплив урбанізаційних процесів в Україні на зміни у чисельності і статево-віковій структурі населення як на загальнореспубліканському, так і на регіональному рівнях. Аналіз складу населення за статтю та віком (на основі побудованих статево-вікових пірамід по Україні та регіонах) дозволив виявити дисбаланс у співвідношенні чоловіків і жінок, а також різних вікових груп, який був наслідком демографічних втрат у роки голодомору, війни та спричинявся міграційними зрушеннями.

Основний зміст роботи