Соціально-демографічні процеси в містах України (1920-1930-і рр.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукДисертацію присвячено проблемі розвитку соціальних та демографічних процесів у містах України 1920-30-х рр. Характер та мета дослідження обумовили залучення до наукового обігу комплексу статистичних підсумків переписів населення (як опублікованих, так і архівних), проведених протягом досліджуваного періоду. В роботі аналізуються динаміка чисельності, регіональної концентрації, демографічної структури та національного складу міського населення, його самодіяльна та економічно активна категорії, виробничо-галузева та професійна характеристика соціально-класових груп.Дисертація присвячена одному з ключових періодів вітчизняної історії, коли склалася нова соціально-економічна та суспільно-політична система, яка в середовищі науковців та політиків отримала діаметрально протилежні оцінки. Протягом досліджуваного періоду визначилися причини формування і розвитку урбанізації новітнього типу з її чітко вираженим форсованим характером, що різко відбилося на соціально-демографічній структурі суспільства. Актуальність теми дисертаційного дослідження посилюється необхідністю залучення до наукового обігу комплексу статистичних підсумків Всесоюзних переписів 1920, 1926, 1939 рр., Всесоюзного міського перепису 1923 р. та обліку міської людності УСРР 1931 р. з метою системного вивчення соціально-демографічних процесів впродовж 1920-30-х рр. в зазначених територіально-поселенських межах. Значущість вказаних історичних джерел визначена тим, що методологія їх проведення передбачала не тільки характеристику населення за демографічними та національними ознаками в цілому, а й в розрізі його економічної активності, соціальних верств та їх галузево-професійної зайнятості, що випливає з різноплановості та взаємоповязаності статистичної інформації. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз соціальних і демографічних процесів у середовищі міського населення України протягом 1920-30-х рр., а для її досягнення передбачено вирішити такі наукові завдання: - визначити науково-теоретичний рівень дослідженості проблеми в радянській, зарубіжній та сучасній українській історіографії; оцінити значення переписів населення 1920-30-х рр. як історичного джерела;Проте монографічні дослідження динаміки соціальної структури означеного дисертантом періоду зявились лише на рубежі 1970-80-х рр., а в українській радянській історіографії єдина спроба створити узагальнюючу працю з історії соціальної структури України обмежена “Очерками развития социально-классовой структуры УССР 1917-1937” (К., 1987). Зміст цих досліджень переконує, що найбільш ефективна віддача матеріалів переписів виявляється при їх системному та багатомірному аналізі. Історіографічний аналіз переконує, що розвиток соціальної структури в Україні 1920-30-х рр. з достатньою повнотою можна вивчати при умові динамічного аналізу статистичних підсумків демографічних переписів, архівні та опубліковані дані яких і склали джерельну базу дисертаційного дослідження. Вивчення динаміки кількості міських поселень за розмірами залюдненості в поєднанні з даними про регіональну концентрацію та статево-віковий склад населення підтверджує, що домінантним фактором у зростанні чисельності міського населення було форсоване промислове будівництво. Встановлено, що з розгортанням індустріалізації відбулося зростання чисельності осіб української національності втричі, росіян - удвічі, при стабільності кількості євреїв (за переписом 1939 р. українці становили 60%, росіяни - 24%, євреї-12% міського населення).