Соціальний захист населення України: стан, проблеми та шляхи вирішення - Курсовая работа

Міністерство освіти і науки України Київський національний університет будівництва і архітектури Факультет:Будівельний Кафедра економічної теорії Курсова робота З дисципліни: Основи економічної теорії На тему: «Соціальний захист населення України:стан, проблеми та шляхи вирішення» Виконав студент групи МО-11 Вовк А.В. Науковий керівник: Гаман Г.В. Київ 2011 План Вступ Розділ 1. Соціальний захист населення 1.1 Сутність соціального захисту населення 1.2 Соціальна політика як знаряддя реалізації системи соціального захисту 1.3 Соціальний захист населення у закордонних країнах Розділ 2. Не припиняється зростання безробіття, яке на сьогодні має вигляд “часткової” або взагалі “віртуальної” зайнятості і через залучення частини населення до “тіньової економіки” автоматично зараховує їх до групи соціального ризику. За останні роки збільшилася майже вдвічі кількість пенсіонерів за віком, безпритульних і нужденних, що вимагає від держави забезпечення соціальних гарантій та організації ефективної соціальної підтримки цих верств, помітного підвищення потенціалу соціальної сфери з метою забезпечення необхідних умов самозбереження людини. Крім того, соціальні інститути, що були засновані на тоталітарній ідеології, не тільки сформували, а й укорінили у багатьох ланках суспільного життя протиріччя між теоретичним приматом забезпечення інтересів і потреб населення та недотриманням їх у поточній соціальній практиці. Ситуація, що склалась, вимагає застосування негайних заходів з оптимізації соціального захисту населення України в руслі соціальної політики, яка передбачає впровадження інноваційних соціальних технологій, використання альтернативних джерел надання та фінансування соціальних послуг, застосування комплексної системи соціального замовлення тощо. Актуальність данної теми в тому, що однією з функцій держави є захист соціально не захищених прошарків населення,фінансування безробіття чи втрати працездатності, створення ефективної фінансової системи (чим і має займатися соціальна політика). Мета роботи. Питання соціального захисту та забезпечення соціальних стандартів досліджували такі іноземні та вітчизняні вчені, як О. Макарова, В. Опарін, С. Синичук, В. Бурак, В. Скуратівський, О. Палій, П. Шевчук та ін. З кінця XVIIIст. в Європі та Росії починає формуватися державно-адміністративна система суспільної опіки (інституційне становлення системи допомоги, формування правової бази, адміністративне керування, що включає територіальні структури, часткове фінансування державою соціальної допомоги). По-третє, кошти надаються замість заробітної плати або як додаток до неї у випадках, передбачених законодавством, у разі втрати чи зниження заробітку, додаткових витрат або неможливості працевлаштування. Важливу роль у виконанні функцій соціального захисту відіграють такі інститути, як страхові компанії, різні спеціалізовані фонди, добродійні організації, а також суспільні та політичні організації, що здійснюють соціальний захист соціальних груп і верств населення. 1.2 Соціальна політика як знаряддя реалізації системи соціального захисту Соціальний захист може бути якісно забезпечений лише у соціальній державі. Остаточно в значенні політико-правової концепції поняття соціальна держава увійшло в наукову літературу після його фіксації в Конституції ФРН у 1949 р. На визначення сутності соціальної держави кардинально вплинули праці таких вчених, як Ф. Нойман, Г. Хаферкамп, Г. Хартвіг, В. Абендрот та ін. У США ідея соціальної держави була сприйнята пізніше, ніж у країнах Європи, оскільки тип свідомості американського суспільства був орієнтований на принцип індивідуалізму. Головними напрямами проведення соціальної політики є: 1) зменшення нерівностей у розподілі багатства; 2) захист рівня життя за допомогою різних форм компенсації від підвищення цін і проведення індексації; 3) надання допомоги найбіднішим сімям; 4) надання допомоги у разі безробіття; 5) здійснення політики соціального страхування, встановлення мінімальної заробітної плати для працюючих; 6) розвиток освіти, охорони здоровя, охорони навколишнього середовища переважно за рахунок держави; 7) здійснення активної політики, спрямованої на набуття громадянами кваліфікації, гарантування процесу трудової діяльності відповідно до чинного законодавства (дотримання тривалості робочого дня, надання оплачуваних відпусток, створення профспілок тощо) та ін. Соціальний захист населення передбачає: -забезпечення членам суспільства прожиткового мінімуму й надання матеріальної допомоги тим, кому в силу об’єктивних причин вона необхідна; - захист від чинників, що знижують життєвий рівень; -створення умов, що дозволяють громадянам безперешкодно заробляти собі на життя будь-якими, що не суперечать закону способами; -створення умов, що забезпечують задоволення визначеного мінімуму (в обсязі суспільних можливостей із урахуванням національно-історичної специфіки) потреб громадян в освіті, медичній допомозі та ін.; -забезпечення сприятливих умов праці для найманих робітників, захист їх від негативни