Соціальний захист населення: проблеми та тенденції розвитку - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУРобота виконана у Дніпропетровському національному університеті, Міністерство освіти і науки України Городяненко Віктор Георгійович, Дніпропетровський національний університет, м. Харків, начальник науково-дослідної лабораторії соціальної і психологічної роботи в органах внутрішніх справ; Захист відбудеться 26.10.005 р. о 13_ год._30_ хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 Харківського національного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Зростання потреби в ефективному соціальному захисті викликане погіршенням добробуту населення в умовах економічних і соціальних перетворень при переході до ринкового розвитку суспільства, коли значна кількість людей поставлена на межу виживання. Поглиблюється соціальне та майнове розшарування, що призводить до розбалансування можливостей вдоволення основних соціальних потреб населення. Таким чином, необхідність дослідження соціального захисту населення обумовлена низкою причин, які наразі мають місце в українському соціумі. Дисертація виконувалась у межах наукової теми “Людина в умовах зміни соціальних інститутів”, над якою працює кафедра теорії та історії соціології Дніпропетровського національного університету, а також за технічними завданнями та в рамках держбюджетних тем, затверджених Міністерством освіти і науки України, що були реалізовані кафедрою теорії та історії соціології Дніпропетровського національного університету за безпосередньою участю здобувача: “Джерела формування духовних цінностей і соціальних орієнтацій молоді Дніпропетровського регіону” (керівник В.Г.Городяненко, № держреєстрації 019V026477, 1997); “Соціальний статус і особливості професійної соціалізації студентської молоді” (керівник В.Г.Городяненко, № держреєстрації С198V3753, 1999); “Соціальні стратегії та адаптивна поведінка студентської молоді” (керівник В.Г.Городяненко, № держреєстрації 0100U005234, 2002); а також Міжнародного дослідницького проекту INTAS “Молодь: соціокультурні орієнтації, зайнятість і безробіття, соціальний захист і адаптація” (№ 97-29468, 1999-2000). У роботі використовувались методи: системного та структурно-функціонального аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності соціальної сфери та соціального захисту); якісного аналізу документальних джерел (проблеми соціального захисту населення в контексті теорії соціальних практик); вторинного аналізу даних соціологічних опитувань та соціологічного моніторингу (оцінка інституційного потенціалу соціального захисту та визначення його співвідношення з соціозахисними практиками населення); соціологічного опитування населення й робітників підприємств шляхом анкетування, а також напівформалізованого фокусованого групового інтервювання (аналіз регіональних та виробничих інноваційних технологій соціального захисту населення); моделювання та аналітичного прогнозування (обґрунтування діяльнісно-структурної моделі соціального захисту населення).Перший розділ “Теоретико-методологічні засади дослідження соціального захисту населення” висвітлює стан наукової розробленості теми, містить понятійно-сутнісну характеристику соціального захисту, аналіз його інституційного та діяльнісного потенціалу. Виходячи з цього, соціальна сфера в цілому та соціальний захист зокрема визначені в роботі як діалектична єдність певних структурних та діяльнісних компонентів. Інституційні складові соціальної сфери повинні створювати можливості соціальної мобільності, переходу в більш високу дохідну професійну групу; гарантувати необхідний рівень соціального захисту, участь населення в управлінні підприємством та державою, розвиток соціальної, трудової та підприємницької активності; самореалізацію людини, свободу вибору, розвитку своїх здібностей, в тому числі і на ринку праці. Таким чином, структурно-діяльнісне тлумачення соціальної сфери дозволило визначити соціальний захист як діалектичну єдність інституційних утворень та соціальних практик, спрямованих на забезпечення задоволення потреби громадян у соціальній допомозі і захисті шляхом дотримання найважливіших соціальних прав і досягнення прийнятного рівня життя членів суспільства. Сутність соціального захисту полягає в забезпеченні певної цілісності управлінських впливів влади та спонтанних дій різноманітних суспільних сил, викликаних необхідністю створення неконфліктного соціального простору реалізації основних потреб та інтересів членів соціуму.Використання структурно-діяльнісної парадигми дозволяє визначити соціальний захист як поєднання певних структурних та діяльнісних компонентів. У структурному аспекті соціальний захист - це соціальний інститут, завдання якого - забезпечувати встановлений мінімум необхідних для процесу соціального відтворення умов для тих соціальних груп, спільнот та індивідів, які з обєктивних і незалежних від них причин цього потребують.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ