Соціальний захист малозабезпечених громадян в Україні: питання правового забезпечення - Дипломная работа

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ 1.1 Аналіз основних правових категорій права соціального забезпечення: соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальне страхування 1.2 Історія розвитку законодавства України про соціальний захист малозабезпечених громадян РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ 2.1 Правове регулювання соціального захисту окремих груп малозабезпечених громадян України, їхня характеристика 2.2 Органи управління та соціальна підтримка в сфері соціального захисту малозабезпечених громадян України РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТА ЩЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ ГРОМАДЯН 3.1 Норми міжнародного права про соціальний захист та страхування малозабезпечених громадян 3.2 Дотримання забезпечення соціального захисту громадян в Україні згідно до норм міжнародного права 3.3 Шляхи удосконалення вітчизняної системи соціального захисту малозабезпечених громадян в Україні ВИСНОВКИ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ВCТУП Актуальність дослідження. Постійні соціально-економічні зміни в законодавстві України постійно змінюють та докорінно впливають на більшість сфер соціальних відносин в країні. Соціальний захист є важливою ланкою в забезпеченні нормального рівня відносин між державою та громадянином. Громадяни стають учасниками соціальних відносин за певних визначених обставин, що надає їм право на соціальних захист згідно норм чинного законодавства, яке гарантується відповідно Конституцією України [1], де зазначено Україну - незалежною, соціальною та демократичною державою. Проте через суперечливість цих програм ми отримуємо колізійні ускладнення при застосуванні певних норм та прийнятих змін в законодавстві про соціальний захист малозабезпечених громадян та сімей в Україні. Незалежно від напряму зовнішнього інтегрування Україна має створювати та розвивати соціальну політику для громадян на рівні інших розвинених країн з урахуванням внутрішніх чинників, головним з яких виступає рівень соціальної захищеності населення. Вагомий внесок у вивчення теоретичних основ і аспектів соціального захисту громадян в цьому числі малозабезпечених верств населення здійснили такі правознавці як В.С. Андреєв, І.С. Андрієнко, О.В. Боков, К.С. Базилевіч, Н.Б. Болотіна, К.М. Гусов, П.П. Глушенко, Ф. Дідьє, В.М. Дурденевский, Д.Є. Кожевніков, Л.В. Кулачок, О.Е. Мачульска, З.В. Медвідь, В.П. Нагребельний, О.А. Парягіна, Л.І. Проніна, Б.І. Сташків, С.О. Сільчеко, О.У. Хомра, В.Г. Чепінога, В.Ш. Шайхатдінов та ін. Теоретичну основу дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, що стосуються різних аспектів проблеми, яка розглядається, а також публікації в наукових виданнях, що висвітлюють питання поняття, змісту та реалізації права на соціальний захист малозабезпечених громадян в Україні. Відповідно з початком процесу цього реформування малося на меті створити систему відносин, яка б дозволяла всебічно підтримувати громадян на соціальному рівні незалежно від фінансових можливостей та потреб, тобто за наявності доходу чи відсутності певних фінансових можливостей отримувати певні послуги гарантовані державою, пакет соціальних послуг. Саме тому дослідження категоріального апарату соціальної сфери на сьогодні є актуальним. 9 даного документу “ держави, які беруть участь у цьому Пакті, визначають право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування,” що було схвалено Верховною Радою України в Концепції соціального забезпечення населення України від 21 грудня 1993 року [31]. Відповідно до ст. 3 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей питання соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей ґрунтується на принципах: законності, демократизму, рівності, поваги до особистості, визнання честі та гідності, забезпечення основних прав і свобод людини [22]. В пояснювальній записці до проекту Закона України “Про засади соціального захисту населення” наводиться визначення соціального захисту, тобто соціальний захист - діяльність держави з реалізації соціальної політики через систему законодавчо закріплених соціальних, економічних, правових, організаційних і технічних заходів суспільства, спрямованих на соціальну підтримку громадян, що перебувають у складних життевих обставинах, шляхом, попередження, помякшення або ліквідацію соціальних ризиків, здійснюваних на державному та місцевому рівнях з метою забезпечення державних соціальних гарантій та державних соціальних стандартів, гарантованих мінімально достатніх умов і рівня та якості життя, підтримки життєдіяльності громадян [26, c. 13] Поняття «соціальний захист», як правова категорія досліджувалося рядом вчених, а саме Н. Б. Болотіна, І. С. Ярошенко, С. М. Пилипко, Б. І. Сташків, О. М. Пономаренко, Л. Наявність постійного вивчення з боку науковців питання соціального захисту населення робить його більш відповідаючим сучасним економічним р