Соціальний капітал: сутність, ґенеза, сучасні форми - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ: СУТНІСТЬ, ГЕНЕЗА, СУЧАСНІ ФОРМИРобота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України, на кафедрі філософії. Запорізький національний університет, доцент кафедри філософії. Жадько Віталій Андрійович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри суспільних дисциплін; Захист відбудеться “11” грудня 2008 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.05 в Запорізькому національному університеті за адресою: 69063, м.Запоріжжя, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69063, м.Запоріжжя, вул.Проте методологічна суперечливість і змістовна багатозначність, що супроводжує пізнавальний процес, не заважає більшості дослідників розглядати рівень розвитку соціального капіталу в якості інтегрального якісного показника суспільної життєдіяльності. Виходячи із зазначеного вище, можна стверджувати, що дослідження даного феномена в умовах сучасної соціально-економічної трансформації актуалізується такими причинами: по-перше, підвищенням ролі соціального капіталу в економічному розвитку, забезпеченням конкурентоспроможності як на рівні окремих підприємств, так і на рівні країни в цілому; по-друге, посиленням конкуренції в усіх сферах суспільного буття, в результаті чого змінюються десятиліттями вироблені уявлення про сутність людських відносин, що, у свою чергу, впливає на особливості формування і створення продуктивного потенціалу українського суспільства. Формування соціального капіталу як фактора становлення безкризових відносин у суспільстві, як соціальних звязків, побудованих на взаємній довірі й належній репутації, які сприяють економічному розвитку суспільства на засадах соціального партнерства, дозволяє вирішувати важливі та вкрай необхідні завдання щодо економічного зростання, підвищення рівня життя населення, справедливого розподілу національного доходу, розширення свободи вибору для людей, якісної зміни рівня культури і споживання. Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні соціально-філософського аналізу соціального капіталу як соціального феномена, що зумовлюється чинниками обєктивного й субєктивного характеру та знаходить різноманітні прояви в життєдіяльності соціуму. виявити тенденції розвитку соціального капіталу в умовах трансформаційних зрушень в сучасному українському суспільстві;“Віддзеркалення проблеми соціального капіталу в суспільствознавстві” - аналізується стан наукової розробки досліджуваної теми. Тихонову, яка розуміє соціальний капітал як включеність в систему відносин, що забезпечує доступ до ресурсів інших акторів; В. Сукачова, який відрізняє органічну спільноту від механічної сукупності індивідів саме за умов наявності соціального капіталу; В. Радаєва, який розглядає його не стільки як наявність заснованих на довірі відносин, скільки як одну з форм, що перебуває в розпорядженні акторів капіталу, різні форми якого здатні самовідтворюватися й накопичуватися, мають ліквідність і доступний для вимірювання обсяг; М. Соціологічний підхід розглядає соціальний капітал як результат взаємодії таких соціальних норм, як довіра і взаємозвязки між людьми.Із позицій соціальної філософії соціальний капітал розуміється як складова соціальності людини, своєрідний ресурс, що визначає її соціальний статус, який проявляється і відтворюється у соціальних звязках, побудованих на взаємній довірі, репутації і загальних нормах, що грунтуються на відносинах партнерства. Завдяки нерівномірному розподілу соціального капіталу в суспільстві, в ньому відтворюються стратифікаційні відмінності, зумовлені нерівним доступом до соціальних ресурсів. Соціальний капітал має дві основні характеристики: 1) існує тільки у взаємостосунках індивідів, тобто це якість соціальних звязків; 2) здатний до саморозвитку. Соціальний капітал існує у наступних формах: 1) потужний ресурс звязків і дружніх мереж; 2) урядовий і громадянський; 3) структурний і когнітивний; 4) індивідуальний та груповий. Основними функціями соціального капіталу є: поліпшення здатності суспільства здійснювати моніторинг ефективності діяльності уряду; збільшення можливостей співробітництва; сприяння поширенню інновацій, зменшення інформаційної неоднорідності та розширення спектру механізмів реалізації різноманітних проектів; посилення неформальної системи соціального захисту між домогосподарствами; вплив на створення людського капіталу в наступних поколіннях; підтримка вимушеної довіри; генерація офіційних і неофіційних соціальних норм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ