Соціальний капітал суспільства в умовах трансформації економічної системи - Курсовая работа

Соціальний капітал суспільства в умовах трансформації економічної системи соціальний капітал економічний суспільствоДисертація виконана за планом науково-дослідної роботи Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за держбюджетними темами: «Соціальна політика і її ресурсне забезпечення: теорія і практика» (номер держреєстрації 0198U005304, 1998-2000 рр.), автором підготовлено пропозиції щодо розвитку регіональної соціальної політики; «Соціальні пріоритети перехідної економіки й економічна безпека» (номер держреєстрації 0101U002487, 2001-2003 рр.), розроблено теоретичні підходи до вивчення природи, сутності, функцій соціального капіталу; «Проблеми стійкого розвитку України: економічне зростання і соціалізація» (номер держреєстрації 0106U007014, 2004-2008 рр.), створено методологічні засади теорії соціального капіталу як інституціонального ресурсу неформальної взаємодії економічних агентів; за госпдоговірними науково-дослідними темами «Обґрунтування показників економічної безпеки на регіональному рівні» (№ 74/2005), «Інститути економічної безпеки: взаємодія тіньової та реальної економік» (№ 165/2006) досліджено вплив «імпорту інститутів», запропоновано науково-методичний апарат аналізу взаємодії формальних і неформальних інститутів. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад соціального капіталу як нового соціоекономічного інституту суспільства, що вирішує актуальну наукову проблему інституціоналізації взаємодії економічних агентів в умовах трансформації економічної системи України. На основі структурно-функціонального і факторного аналізу обґрунтовано гіпотезу щодо сучасної структури суспільного капіталу, місце і роль у ній нематеріальних капіталів, охарактеризовано властивості і функції цих капіталів, у тому числі й соціального капіталу. обґрунтовано, що соціальний капітал є структурним елементом нематеріального капіталу, який поєднує людський, інтелектуальний, культурний, символічний, інституціональний види капіталів, забезпечує формування гуманітарного капіталу суспільства. Історична і культурна спадщина міст Росії як фактор розвитку туризму» (Санкт-Петербург, 2001); «Розповсюдження інновацій з економіки сталого розвитку» (Донецьк, 2001); «Глобалізація економіки: нові можливості або загроза людству?» (Донецьк, 2001); «Прикладна соціальна політика» (Донецьк, 2001); «Прикладна соціальна політика: проблеми використання та розповсюдження» (Донецьк, 2002); «Перспективи розвитку вищої освіти в період суспільної трансформації» (Донецьк, 2002); «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: глобалізація і нова економіка - наслідки для Європи і України» (Ялта-Форос, 2002); «Нова економіка і вища освіта» (Донецьк, 2003); «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах» (Черкаси, 2003); «Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення» (Ялта, 2003); «Економічний розвиток і стратегічне планування в Східній Європі в контексті глобалізації: можливості і проблеми» (Харків, 2003); «Динаміка наукових досліджень 2004» (Дніпропетровськ, 2004); «Проблеми сучасної економіки й інституціональна теорія» (Донецьк, 2004); «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (Ялта, 2005); «Perspektivni novinky vedy a technici - 2005» (Praha, Czech Republic, 2005); «Соціальна економіка у світі, що глобалізується: значення і роль у реалізації імперативу виживання людства» (Харків, 2006); «Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки» (Донецьк, 2006); «Проблеми соціалізації економічних відносин у постіндустріальному суспільстві» (Донецьк, 2006); «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (Ялта, 2007).Дисертація містить постановку та теоретичне вирішення актуальної наукової проблеми розробки засад економічної теорії соціального капіталу, поглиблення знань щодо впливу інституційної складової на трансформацію економічної системи суспільства. Дослідження економічної системи України в заданих історичних умовах показало, що зростає попит на соціальний капітал, «упредметнену довіру», формується суспільна потреба в сумлінному співробітництві, взаємності і міцності партнерських зобовязань. Традиційно соціальний капітал повязують із соціальною солідарністю, взаємністю зобовязань, культурою, довірою до інститутів, обєднанням зусиль заради спільного інтересу. На цих підставах розроблено теоретико-методологічні засади соціального капіталу як соціоекономічного інституту в умовах трансформації економічної системи. Аналіз сучасної структури економічної системи дозволив дати наукове визначення сутністі простору, в якому формується, нагромаджується і споживається соціальний капітал, координуються й упорядковуються господарські звязки, що забезпечують і полегшують агентам доступ до обмежених економічних ресурсів.