Дослідження моделей суб’єктивного сприйняття часу на матеріалі німецьких і російських соціально-філософських ідей кінця ХIХ – початку ХХ століть. Загальнокультурні детермінанти розвитку уявлень: стародавній міфологічний час, аграрна циклічна концепція.
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії Донецького національного університету, Міністерство освіти і науки України, місто Донецьк. Науковий керівник: Андрєєва Тетяна Олександрівна, доктор філософських наук, професор, Донецький національний університет, завідувач кафедри філософії. Захист дисертації відбудеться "15" червня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.06 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83 055, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 83 055, м.Така зацікавленість значною мірою пояснюється тим, що, будучи однією з ґрунтовних категорій філософії, час разом із простором, рухом, відношенням, мірою тощо конституює базис будь-якої світоглядної системи і тому цілком може бути включений як універсальний критерій при дослідженні ментальностей. Логіко-онтологічні дослідження проблеми часу проводилися вже в епоху античності, коли визначилися дві концепції онтологічного осмислення часу - субстанціальна (Демокріт, Левкіпп і піфагорійська школа) і реляційна (основоположник - Арістотель). У подальшому у межах реляційної концепції розвивалася (Плотін, Августін) значуща для розуміння специфіки соціального часу арістотелевська ідея залежності часу від життя душі. В історії уявлень про час виділяється ще одна пара, взаємодоповнювальних позицій, в яких по-різному тлумачиться відношення понять часу і буття - це динамічна і статична концепції. Уявлення про час у ХХ столітті - це синтез елементів міфологічного, аграрного і лінійного тлумачення часу, в якому більше уваги приділяється соціальному часу, зокрема, іманентному часу субєкта.У підрозділі також дається загальний аналіз метричних, топологічних і структурних властивостей часу, розглядаються ключові поняття дослідження - діяльність, подія, інший. В другому підрозділі "Загальнокультурні детермінанти розвитку уявлень про час" визначаються загальнокультурні засади розвитку уявлень про час. У підрозділі 2.1 "Індивідуально-особистий час у контексті діалогу субєктивної та обєктивної буттєвих структур" виявляються й аналізуються моделі співвідношення індивідуально-особистого часу з обєктивним і іманентним часами інших індивідів у німецьких і російських мислителів кінця XIX - початку ХХ ст. Дисертантом виділяються три основні моделі співвідношення "внутрішнього" часу із "зовнішнім": 1) часткова або повна відокремленість субєктивного часу і обєктивного або інших субєктивних часів; 2) екстеріоризація субєктивного часу; 3) "діалог" субєктивного і обєктивного часів як через субєктивний час іншої істоти, так і без нього. Гайдеггера "Буття і час" автор доводить наявність "тотального" субєкта в онтології мислителя.Показано, що загальнокультурними детермінантами розвитку уявлень про час наприкінці XIX - на початку ХХ століття виступають стародавній міфологічний час, аграрна циклічна та християнська лінійна темпоральні моделі. Проведено систематизацію соціально-філософських уявлень про час. Ця обставина, підкреслюється у дослідженні, дає можливість індивіду самому моделювати властивості "іманентного" часу, а також виводить на проблему відповідальності людини за свій індивідуально-особистий час. Вони виникли на підставі первинно сприймальної синкретичності простору і часу. Сюди ж відносимо метричні темпоральні моделі "прискореного" і "уповільненого" часу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
